Твір на тему: Роль авантюрної інтриги у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»

+1

Такий жанр світової літератури, як пригодницький роман, представлений безліччю творів видатних зарубіжних письменників, серед яких такі відомі митці, як Ф. Купер, О. Дюма, Е. Сю, Р. Л. Стівенсон, Ч. Діккенс та багато інших, не менш відомих письменників. Вважається пригодницьким і роман вже названого Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Але вважати його виключно твором цього жанру буде не зовсім правильно.

Роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста», позначений письменником як пригода, не може у повному розумінні цього слова бути названим саме так. Адже мета автора – не стільки привабити і зацікавити читача авантюрною інтригою, що розгортається у творі, скільки привернути увагу широкого кола суспільства до найболючіших точок тогочасного життя, яке письменнику було добре відомо. Але тоді чому саме таку форму обрав Чарльз Діккенс? На мій погляд тому, що без авантюризму і інтриги роман втратив би свою привабливість та гостроту і просто перетворився б на нікому не цікавий набір повчальних фраз. Письменнику вдалося написати захоплюючий роман, у якому досить швидко змінюються події, а предметом таємних інтриг стає життя головного героя твору Олівера Твіста. В романі можна знайти усі типові прикмети авантюрного роману. Це переслідування і викрадення, загострення пристрастей, стрімкість розвитку подій, загадки і таємниці, які в решті-решт позитивно розв’язуються. Та й щасливий фінал твору добре відомий нам по іншим пригодницьким романам.

Головний герой роману Олівер Твіст – звичайна дитина. А це означає, що зображення поведінки та відчуттів маленького хлопчика у мінливих обставинах – найкращій спосіб розкрити характер персонажу. Автор примушує свого героя постійно діяти, наприклад, утікати від трунаря, в домі якого Олівера постійно били, принижували і годували об’їдками. Стикаючись з людьми різних моральних устоїв у різних ситуаціях, хлопчик робить головний вибір, який визначає його подальшу долю.

Піддавати сумніву підозрілу романтику злочинного світу на дні лондонського суспільства допомагає Оліверу Твісту його природне почуття порядності. А різка і остаточна зміна життя хлопчика після спроби ним пограбування книжкової крамниці, співчуття і доброта людини, яка зрозуміла і пожаліла Олівера Твіста, переконують його в тому, що порядність, доброта і чесність – не порожні слова. І найгіршим в житті є не стільки фізичний бруд, скільки незлічені людські пороки і ницість, характерні для таких людей, як наглядач робітного дому чи Сайкс.

І зовсім неважливо, живе людина подвійною мораллю, чи вона щиро непорядна – все одно це недобре. І якщо насправді людина порочна, її зовнішні манери порядної особистості все одно нікого не введуть в оману. І зрозуміти ці прості для дорослих істини допомагають Оліверові і його власні життєві спостереження у стрімко мінливих ситуаціях, і допомога інших добрих людей, яких він зустрічає протягом своїх незвичайних пригод. Тому я вважаю, що інтрига і авантюра у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» все ж таки підпорядковані ідеї твору і його задуму.