Твір на тему: «Мої роздуми над образом Простака» за однойменною повістю Вольтера

+5

Вольтера, безперечно, можна назвати видатною особистістю доби Просвітництва. Доки буде існувати людство, доти не застаріють і будуть актуальними афоризми цього видатного філософа й письменника. Тільки мудра і смілива для свого часу людина могла написати такі слова: «Я можу бути не згодний з вашими думками, але я готовий віддати життя за ваше право їх висловлювати». І ці слова назавжди залишаються в думках читачів. Тож, маючи дозвіл видатного філософа, постараюся висловити свої думки з приводу його глибоко філософської повісті «Простак».

Людство не стоїть на місці, воно безупинно рухається вперед, створюючи все нові й нові цінності, як матеріальні, так і моральні. Та як би там не було, цивілізація не повинна бути величчю зла, адже втрата з історії розвитку світу будь-якого народу значно призупиняла поступ людства. Це можна порівняти з загубленим фрагментом мозаїки, яка вражає своєю порожнечею і незавершеністю. Такі події завжди були величезними втратами. «Але ж історія — це етапи розвитку людства, це наукові відкриття, це геніальні твори мистецтва, це культура», — так сказав Вольтер.

Багато напрямів в історії — це наукові відкриття, всебічний розвиток людства, геніальні твори мистецтва та культура, яка за думкою Вольтера повинна бути головним чинником у вихованні людини майбутнього. Не завжди людина, яка поводиться природно, виглядає краще, ніж цивілізована людина, яка поводиться шляхетно і щиро.

Як ми бачимо із твору Вольтера «Простак», «природна людина» своїми вчинками та поведінкою може зробити боляче близьким людям, занепастити їх, навіть не бажаючи того. У словах Простака проскакують мудрі речі про те, що суспільству не потрібно так багато законів, адже їх все одно порушують. Не менш мудрими можна вважати думки Простака про війну, яку він вважає безглуздою боротьбою, наслідком якої є смерть тисяч людей. Ніякі примарні цінності не повинні бути причиною війни.

Але, з іншого боку, той же самий Простак готовий, не замислюючись, спалити монастир, у якому була ув’язнена його кохана. Зрештою Гурон опиняється у Бастилії, бо він ніяк не бажає розуміти цивілізований світ, до якого потрапив (на відміну від будь-якої цивілізованої людини). Дуже високу ціну заплатила мадемуазель Сент-Ів за свободу Простака, а той, не розуміючи, на яку жертву штовхає свою кохану, просить її звільнити не тільки його, а і його товариша по камері, з яким, перебуваючи у заточенні, вів довгі філософські бесіди.

Вольтер, мабуть, не очікував, що подаючи поруч два образи, «природної людини» Простака і шляхетної пані де Сент-Ів, він виявить, що серце «зіпсованої цивілізацією» дівчини виявиться благороднішим, ніж серце «природної людини», якій письменник відкрито симпатизує.

На жаль, і в сучасному суспільстві, яке вже дуже далеко відійшло від часів Вольтера, залишилися недоліки зіпсованого світу, про який писав у повісті «Простак» Вольтер, видатний філософ і просвітник. Це властолюбство, хабарництво, жадібність, безпринципність тощо. Але все одно я залишаюся прихильником цивілізації і вважаю, що для того, щоб стати шляхетною людиною, за допомогою власного розуму треба шукати внутрішні сили та усім разом боротися з недоліками нашого «зіпсованого суспільства».