Твір на тему: «Історія життя Доріана Грея» за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»

Головний герой роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» - молодий аристократ. Він виховувався заможнім опікуном. Він не мав батьків – його батька вбили на дуелі, а мати дуже рано померла. Та Доріан ні в чому не знав нестатку – проводив в опері вечори, відвідував звані обіди і вів життя світського лева.

Часто буваючи у театрі, Доріан Грей закохався у молоду актрису Сибіл Вейн – «дівчину років сімнадцяти, з ніжним, як квітка, обличчям, з головою гречанки, повитою темними косами». Незважаючи на свою молодість, дівчина була талановитою і грала на сцені провінційного театру в невеличкому містечку Іст-Енд. Вона виконувала ролі з великою майстерністю і натхненням, перевтілюючись у героїнь п’єс Шекспіра і всю душу вкладаючи в гру.

Сибіл жила з матір’ю і меншим братом, потерпаючи від великих злиднів. Тому поява Доріана Грея була для неї справжнім дивом, яке прийшло з захмарних висот. Юнак став для неї «прекрасним принцом».

Художник Безіл Холлуорд, добрий знайомий Доріана Грея, намалював портрет юнака. Той настільки гарно йому вдався, що виглядав, як жива людина. Портрет для художника був настільки дорогим, що той не захотів його навіть виставляти. Холлуорд вклав у портрет усю свою душу, увесь свій хист.

Врешті-решт живописець подарував портрет Доріану. Юнак, дивлячись на нього, висловив бажання завжди залишатися привабливим і молодим, а замість нього самого змінювався і старів портрет. Його бажання здійснилося: Доріан Грей протягом усього свого життя залишався молодим красивим юнаком. На ньому не з’являлося відбитків аморальної поведінки, його підступних і гидких вчинків, усього пережитого. Змінювався і старів лише портрет.

Коли Доріан пішов з вистави, в якій Сибіл Вейн невдало зіграла (причиною цього було кохання до хлопця), і наговорив дівчині багато неприємного, вона не змогла перенести такого удару і покінчила своє життя самогубством. Саме тоді на портреті Доріана Грея з’явилася перша зморшка.

Все закінчилося тим, що Доріан Грей втомився від такого життя. Пізно вночі, залишившись у своєму великому будинку на самоті, Доріан схопив ніж і встромив його у свій портрет. Коли на страшний крик до кімнати прибігли служниці, вони були вражені тим, що побачили: на підлозі лежало мертве тіло старця, одягненого у шикарний фрак. І тільки по каблучках на скрючених пальцях вони впізнали Доріана Грея. А поруч з ним стояв проткнутий кинджалом портрет красивого молодого юнака, яким і був колись його власник.

Так закінчилося життя Доріана Грея – зовнішньо красивої, але надзвичайно слабкої духом людини. Людини, для якої зло було лише одним із засобів здійснення того, що вона вважала красою життя.