Твір на тему: «Конфлікт ліричного героя з реальністю в ліриці Г. Гейне»

Я поет німецький,
Відомий у німецькій країні,
Де згадають про кращих людей,
Там згадають і про мене.

Уся творчість видатного німецького поета і філософа Генріха Гейне сповнена ідеалами гуманізму і свободи особистості. Блискучий талант полеміста і публіциста, висока художня майстерність і довершене поетичне слово зробили ідеї творів Гейне зрозумілими і для сучасників поета, і для тих, хто живе в наші часи у різних куточках планети.

Творча діяльність Генріха Гейне припала на той період, коли в німецькій літературі та літературі більшості європейських країн поширювався романтизм, який, звичайно, вплинув на становлення молодого талановитого поета. Під час навчання у Бонні він з захопленням слухав багаті фактами і блискучі за формою лекції А. В. Шлегеля, одного з засновників напряму реакційного реалізму. Але юний Гейне не був сліпим послідовником свого видатного вчителя, про що свідчить його автентична поетична творчість.

У 1820 році Гейне написав статтю під назвою «Романтика», в якій порушив ідейні та естетичні закони німецької романтичної літератури, висміяв прагнення письменників і поетів доби романтизму видавати бажане за дійсне. У статті поет висловив думку про те, що «ні один піп не може заточити у в'язницю німецькі уми; ні один благородний дворянчик не має більше права батогом гнати на панщину німецькі тіла, і тому німецька муза також має стати вільною, квітучою, простою, чесною німецькою дівчиною, а не мліючою черницею чи пихатою лицарською дівою».

У своїй поетичній творчості Гейне пішов значно далі своїх сучасників — представників романтизму. Його найвидатнішими творами, які помістили поета у перші лави літератури початку ХХ століття, стали поетичні збірки «Книга пісень» і «Шляхові картини».

Збірка поезій Г. Гейне «Книга пісень» не тільки посіла особливе місце у творчому спадку митця, а й відіграла велику роль у розвитку німецької лірики.

«Книга пісень» являє собою своєрідну ліричну повість, яка складається з декількох окремих частин і об’єднана єдиною спільною темою, яка висвітлює усю велич таланту автора. Вона полягає в тому, що в інтимній ліриці цієї збірки поетові вдалося відобразити усі важливі риси своїх сучасників — молодих людей початку XIX століття, які непримиримо ставилися до дійсності. Вплинула на твори Г. Гейне цього періоду і особиста драма поета: жінка, яку він покохав, вважала поета лише бідним родичем. Цікаво, що в збірці тема нерозділеного кохання набула соціального звучання — вона стала протестом проти бюргерської моралі.