Твір на тему: «Алегорично-моральний сенс драми Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами»

Дія п’єси «Гостина старої дами» представника класичної швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта відбувається у невеличкому, дуже занедбаному містечку Гюллен. Ще кілька років тому місто процвітало, а на час подій драми воно сало повним банкрутом, «найзлиденнішим, найжалюгіднішим наймерзеннішим закутком на лінії Венеція – Стокгольм». У своїх нещастях мешканці Гюллена звинувачували міжнародний комунізм, великий капітал і масонів.

За сюжетом драми, на залізничному пероні збирається натовп містян, які зустрічають високу гостю, мільйонерку Клер Цахакасян, що народилася у Гюллені і вирішила навідатися до рідного міста. Хоча у дитинстві і юності багатійка викликала лише скарги містян, мешканці Гюллена, щоб задобрити мільйонерку, намагаються згадати про неї щось приємне і добре. Вони сподіваються, що розчулена Клер допоможе місту піднятися і знову стати заможнім.

Сподівання містян виправдовуються, але взамін Клер вимагає вбити свого колишнього коханця пана Ілля, який залишив її вагітну і відмовився від батьківства майже сорок років тому. І хоча мешканці Гюллена з обуренням відмовляються від пропозиції мільйонерки і ніби стають на сторону Ілля, той помічає, що його земляки починають купувати дорогі речі та їжу, хоча грошей за це ніхто не платить. Усе це містяни беруть у крамницях у борг, і пан Ілль з жахом розуміє, що все одно йому не жити.

Цахакасян вирішила поквитатися зі своїм коханцем руками мешканців міста, і врешті-решт це їй вдалося. Одного разу жителі Гюллена збираються разом і під покровом темряви вбивають Ілля, а Клер співають величальних пісень. Про помсту зраднику вона зареклася, коли вагітною і зганьбленою покидала рідне містечко, цю думку вона зберігала майже сорок років. Вона стала багатою і була впевнена, що гроші можуть вирішити усе, що й довела смерть Ілля.

Уся драма Ф. Дюрренматта наповнена алегоричним змістом. Але вчинки і реакція мешканців занедбаного, зубожілого містечка здаються неймовірними тільки на перший погляд. Парадокси і гротеск, які використовує автор, підкреслюють повсякденність бездуховності, корисливості і зла, які в тогочасному суспільстві прикривалися красивими словами про людяність, добро і справедливість. Отже, п’єса «Гостина старої дами» - це зріз реального життя, своєрідний підсумок розмірковувань письменника про психологію людей, які вважали, що гроші важливіші за людські почуття і стосунки, що гроші можуть замінити любов, дружбу і людяність.