Твір на тему: «Символіка і філософський підтекст роману А. Камю «Чума»

+1

У історії людства чума завжди вважалася одним з найбільших нещасть. Адже це завжди епідемія, майже невиліковна хвороба, це паніка і мор, який іноді забирав життя мешканців цілих міст. Чума – це спустошення світу і спустошення душі, трагічне відчуття, що ти не хворий тільки тому, що до тебе не дійшла черга.

Але в романі Альбера Камю чума зображена не тільки як пошесть, у творі вона – штучне зло, яке свідомо принесли ззовні. Сам автор писав: «Явний зміст «Чуми» – це боротьба європейського опору проти нацизму». Отже, це не тільки чума у прямому її розумінні, це загальнолюдське зло, коричнева напасть, яка загрожує усьому людству. Чума – це щось нездоланне і парадоксальне, щось, що важко піддається осмисленню.

Головним персонажем роману «Чума» є доктор Ріє. Саме від його імені ведеться у творі оповідь. Слідуючи гуманістичним переконанням, він виконує лікарський обов’язок і, часто забуваючи про власну безпеку, рятує мешканців невеличкого турецького міста Оран від смертельної хвороби.

Кульмінацією твору є розпал епідемії, досягнення найвищої точки страждань. Винаходження вакцини, порятунок перших хворих, чумна лихоманка Грана, муки дитини, що вмирає – це моменти найвищого емоційного напруження страшної філософської притчі. Далі слідує розв’язка: знімаються санітарні кордони, приходить до Орана перший потяг, вмирає дружина доктора Ріє.

Чума залишається десь позаду. Та хоча місто і оговтується від епідемії, але в романі, так само, як і в житті, крапку ставити рано. Радість від зникнення страшної хвороби передчасна, адже у будь-яку хвилину, у будь-якому місті епідемія може виникнути знову. Доктор Ріє переконаний, що «чума – це нескінчена поразка». Ця думка співзвучна і філософії самого письменника. Адже А. Камю впевнений, що люди, маючи добру волю, завжди будуть перемагати конкретне зло, але всесвітнє зло перемогти неможливо. Його роман – це внесок у боротьбу проти «зачумленості» суспільства.

На думку Камю, «зачумленість» являє собою стан людини, у якому вона не тільки здатна чинити зло, а й не має сили чинити йому опір, це стан спустошення душі, стан, коли людина з усім погоджується, коли їй все байдуже. У цих міркуваннях автор роману виходить далеко за межі подій у невеличкому містечку.

Герої роману Альбера Камю «Чума» демонструють самовідданість і готовність боротися зі злом, в даному конкретному випадку – з чумою. Саме у цьому творі відбувається перехід письменника від усвідомлення «самотнього бунтарства до визнання спільноти, чию боротьбу треба поділяти».