Твір на тему: «Простак – уособлення мрії Вольтера про ідеальну людину»

+55

Головний герой повісті Вольтера, вихованець племені гуронів, який отримав прізвисько Простак, випадково опинився у цивілізованому світі. Він був мужньою і сміливою людиною. Він сміливо бився з англійцями і після одного тривалого бою потрапив у полон. Хоробрість юнака сподобалася англійцям, і вони відпустили його, ба навіть запропонували гуронові здійснити подорож до Європи. Жадібному до пригод і мандрів юнакові сподобалася пропозиція загарбників, тож він погодився на мандрівку.

На французькому узбережжі Простак зустрів своїх родичів: дядька та тітку Керкабонів. У Франції він побачив багато чого досі йому невідомого, адже Гурон вперше опинився у цивілізованому світі. Далеко не з усім він був згоден, далеко не все йому сподобалося. Звідси і виникали драматичні конфлікти світу цивілізації і «природної людини».

На відміну від Жана Жака Руссо, який у «природній людині» бачив шлях до світле і щасливе майбутнє усього людства, Вольтер зіштовхнув героя своєї повісті з цивілізованим світом, і втілив при цьому не тільки усі його недоліки, а й помилки «природної людини».

Першим серйозним коханням Простака стала мадемуазель де Сент-Ів. Будучи вихідцем із дикого краю, хлопець не розумів жодних умовностей і законів, які б могли стати на перешкоді єднання люблячих сердець. До цієї зустрічі у героя повісті був зовсім невеликий досвід любовних стосунків. Як він сам розповідав своїм друзям, єдине, що у нього було – це кохання до гуронки за ім’ям Абакабу. Заради нареченої на Батьківщині Простаку довелося перемогти свого суперника. Але щастя простака було досить коротким – його дівчину під час полювання з’їв ведмідь.

Нове кохання до цивілізованої і освіченої дівчини спалахнуло у серці гостя з індіанського континенту з надзвичайною силою. Кохана Простака мадемуазель де Сент-Ів врешті-решт загинула через небажання визнавати закони та елементарні правила цивілізованого суспільства, через його небажання підкорятися і нестримність почуттів. Заради нього, заради його свободи дівчина пожертвувала своєю гідністю, своїм життям.

Слід сказати, що майже кожним своїм твором Вольтер підводив читача до думки про те, що і культуру, і владу, і освіту повинно спрямувати на виховання ідеальних людей. Але це, на думку філософа, повинне було робитися у майбутньому, а у часи Вольтера ідеалом повинна була стати «природна людина», яку не зіпсувала цивілізація. Мабуть тому він з такою любов’ю зобразив у своїй повісті Простака.

Вольтер ідеалізував життя людей за тих часів, коли ще не існувало ніяких держав. Він вважав, що природно поводитися і розумно мислити був здатний тільки той розум, якого не торкнулася цивілізація.