Твір на тему: «Поезія Адама Міцкевича як вияв кращих традицій романтизму»
Адам Міцкевич — видатний польський поет і активний революційний діяч. Його творчість припала на добу Романтизму. А. Міцкевич був серед тих прогресивних поляків, які виступали проти пригноблення Польщі та імперської політики Росії, серед тих людей, які активно боролися з поневолювачами і закликали до революційної боротьби.
Поетична творчість А. Міцкевича — це неповторний і дивовижний світ фантастичних і романтичних образів. Його вірші й сьогодні приваблюють читачів, його поезії залишаються актуальними.
Одним з найпоширеніших образів природних стихій в поезії доби Романтизму є буря. Не оминув цей образ і А. Міцкевич, який присвятив стихії свій вірш з однойменною назвою. В поезії «Буря» автор яскраво зображує шторм, в якому гине корабель:
«Ступив на корабель
жорстокий геній смерті».
Знаходячись за крок до смерті, кожен з членів екіпажу готується до неї у морській пучині по-своєму. Хтось прощається з товаришами, хтось тихо молиться. І тільки самотній чужинець, який опинився на кораблі випадково, спокійно спостерігає за бурею і приходить до висновку, що щастя у житті знайшов той, хто має друзів, та той, хто в найважчі години свого життя не забуває про Бога.
Відомо, що А. Міцкевич побував у Криму і був незвичайно вражений красою української природі. Про це він написав багато віршів, серед яких і добре відома українським читачам поезія «Бахчисарай». В цій поезії автор у романтичному описує стилі Бахчисарайський палац. Він згадує, що колись серед краси цього палацу вирували людські пристрасті, кипіло життя. Але все в минулому, все в руїнах, все поросло диким виноградом. Поет робить висновок: усе скороминуче — і слава, і любов, і життя.
Ще один цікавий вірш А. Міцкевича — «Монолог біля гробниці Потоцької». У монолозі поет згадує молоду і вродливу графиню, яка, немов квітка, швидко зів’яла на чужині. Усі її думки і спогади линули до рідної Польщі. Автор жалкує, що і його доля — теж померти далеко від рідної землі. Він просить:
«Хай приязна рука
мене хоч поховає!».
Про неповторність творчості А. Міцкевича можна сказати багато, можна згадати багато яскравих поезій талановитого майстра. Але час вже довів, що поезії цього митця — найяскравіший прояв польського романтизму. Для творчості поета-бунтаря, поета-романтика Адама Міцкевича були характерними почуття приреченості і самотності особистості, яка опинилася у безвихідній ситуації, а особливо — неприйняття оточуючої дійсності.