Твір на тему: «Шекспір – визнаний майстер психологічного портрету» за трагедією Шекспіра «Гамлет»

-1

Вільям Шекспір народився у родині ремісника у 1564 році. Вже в юному віці він оволодів акторською майстерністю, а потім став драматургом. Серед найвідоміших творів, які Шекспір створив, коли йому не було ще і сорока років, можна назвати такі драми, як «Отелло», «Юлій Цезар», «Макбет», «Король Лір» і, звичайно ж, «Гамлет».

Трагедія «Гамлет» відрізняється від інших творів Шекспіра філософськими та моральними мотивами, а її головний герой, принц Гамлет, став вічним образом драматичної світової літератури.

Шекспір – визнаний майстер психологічного портрету. Кожен герой цієї драми – окремий світ з його вадами і достоїнствами.

Мати Гамлета – Гертруда після смерті короля вже через два місяці вийшла заміж за брата вбитого чоловіка, за що син її засуджував. Але від цього її любов до Гамлета не стала менше. А коли вона випила отруту, яку її новий чоловік приготував для Гамлета, остаточно переконалася у правоті сина і підступності Клавдія. Тільки тоді вона усвідомила, наскільки справедливим і мудрим був Гамлет.

Глибоко психологічним зображений у драмі і образ Офелії. На відміну від Гамлета, який деякий час уявляв з себе божевільного, після смерті батька і через нерозділене кохання дівчина насправді збожеволіла. Вона до останнього подиху кохала Гамлета, жаліла його і усе йому прощала.

Не менш цікавий і образ друга Гамлета Гораціо, який ділив з принцом усі його сумніви і тривоги, який розумів усі його безумства. Взагалі, кожен персонаж трагедії по-своєму незабутній, неповторний, особливий.

Щодо Гамлета, то його образ у трагедії найскладніший: він сповнений суперечностей, одержимий пошуками істини. Щоб дізнатися причину смерті свого батька, Гамлет готовий на все: домовляється з акторами, які грають сцену (це допомагає йому простежити за реакцією Клавдія), не роздумуючи посеред ночі іде на зустріч з привидом батька, а почувши ім’я винуватця смерті короля, вирішує помститися. Щоб приспати пильність свого ворога, Гамлет прикидається божевільним. На жаль, своїм «божевіллям» принц відштовхує від себе Офелію і додає їй горя, коли помилково вбиває батька дівчини, що і приводить її до загибелі.

Події у трагедії розвиваються досить стрімко, але це ніяк не порушує цілісність портретів кожного з персонажів драми. У пошуках істини Гамлет все ж таки проходить повністю увесь шлях. Фінал драми трагічний, але зрадник та підступний вбивця покараний рукою Гамлета – справедливість торжествує.

Трагедія «Гамлет» та й інші твори Шекспіра стали найвищою вершиною світового драматичного мистецтва. Творчість цього неперевершеного митця справила неоціненний вплив на подальший розвиток театру і усієї культури людства.