Твір на тему: «Історія однієї родини в добу другої імперії» за романом Е. Золя «Кар'єра Ругонів»

+2

Еміль Золя усе своє життя шукав відповідь на запитання: що більше впливає на людину: суспільне середовище чи її гени? Що є важливішим у процесі становлення людини — психологія чи фізіологія? З чого починається, як розвивається і врешті-решт до чого приводить генний організм окремої людини і її роду?

Щоб знайти відповіді на ці питання, письменникові було замало одного-двох романів, тому він замислив написати цілий цикл, цілу групу романів, які б з’єднувалися спільними персонажами. В лютому 1968 року Е. Золя в захваті описав своєму видавцеві план грандіозного творчого задуму: він запланував написати якнайменше десять романів, в яких будуть двадцять тридцять спільних персонажів та історія життя кожної окремої родини, до якої відносився кожен з цих персонажів. В цих романах письменник планував вивчити генеалогію головних героїв і дослідити шлях її розквіту або самознищення. Взявшись за цю роботу, Золя дуже скоро дійшов висновку, що для його задуму потрібно написати не десять, а не менше двадцяти, а той тридцять окремих романів. Результатом його став відомий цикл про Ругонів-Маккарів.

Слід зазначити, що родину Золя вважав не просто звичайним трикутником, верхівками якого були чоловік, жінка та їхні діти. Сім’я для нього розумілася у набагато більшому сенсі. Тому його романи були не побутовими оповідями, а справжнім науковим та літературним дослідженням. Не є виключенням і перший роман циклу під назвою «Кар’єра Ругонів».

«Кар’єра Ругонів» - це роман, який заклав фундамент усього циклу. На очах читача зароджується новий рід, закладаються моральні, а точніше, аморальні основи існування представників цього роду. Вже з першого покоління Ругонів починається шлях до його духовного, а потім — і до фізичного самознищення. Окрім головних учасників оповіді у романі багато другорядних персонажів, які визивають не меншу відразу, ніж його головні герої. Твір наповнений несхожими долями і різними характерами, а для розширення соціального фону Золя використовує поєднання двох, зовсім різних родин — сім’ю роботящих і здорових селян Ругонів і сім’ю п’яниць і ледарів Маккарів.

Дуже різні за своїм характером і прагненнями люди існували у суспільстві, сучасному письменникові. Тому Е. Золя прагне охопити найширше коло представників усіх прошарків населення тогочасної Франції і зобразити їх у циклі своїх романів. Спираючись на родинний принцип, автор поволі виходить на принцип соціальний і суспільний. Зобразивши життя кількох поколінь Ругонів, автор ніби закликає читачів проаналізувати життя власних предків і виправити помилки, що вони зробили під час свого існування.