Твір на тему: «Традиції і новаторські зрушення в поезії Бодлера»

-1

Зміни, які прийшли на початку ХХ століття у людське життя, були парадоксальні і жорстокі, вони реформували не тільки моральні цінності і душі людей, а й знайшли своє відображення і в літературі, зокрема у творчості відомого французького поета Шарля Бодлера. Він приніс у тогочасну поезію новий спосіб світосприйняття і власне світовідчуття. Відчуття несправедливості і туга, сплін, гостра тривога з романтичними нотками викликають певну відразу до безглуздої і жорстокої дійсності — саме такі невеселі мотиви і суворості характерні для творчості Бодлера.

Знаковою подією у світовій літературі стала збірка поезій Бодлера «Квіти зла». У ній автор не побоявся сказати у обличчя усьому світові про те, що настала криза духовності людства, що треба покласти край ницості, несправедливості і жорстокості, які панували навколо. Поет не пише викривальних поезій, не видає дієвих рецептів, він просто висловлює у своїх віршах власні емоції. Але вони настільки больові і напружені, що читачі просто не можуть залишатися осторонь, не можуть не співчувати ліричному герою Бодлера.

За думкою поета, найбільше значення у світі має краса. Це він і стверджує у своїх поетичних творах.

«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена, Чи Бог,

чи сатана, чи ніжний Херувим,

Щоб лише тягар життя, у володінні натхненнім,

Зробив легшим тебе, а всесвіт — менш бридким!»

Так Бодлер висловився про свої погляди на життя і красу у вірші «Гімн красі». Світ його ліричного героя був розколотий навпіл: світ ідеальний був настільки далеким від реального світу, що цей трагічний розкол, який був властивий відчуттям романтиків, призвів до напружених сумнівів і переживань. У ліричного героя боліла душа, від відчував себе відірваним від людей. Ці переживання, трагічність, криза, що рясніли навколо героя, тільки загострювалися через усвідомлення несхожості на більшість представників людства. На думку Бодлера, доля його ліричного героя, як і доля поета у реальному житті, неймовірно важка, вона подібна «зграї хмар».

Але розкол у свідомості героя став не тільки приводом для світової скорботи і тотального песимізму ліричного героя, а й приводом для нескінченого спліну. При цьому дух героя, як і дух поета, не зупинявся ні на мить і знаходився у постійному пошуку. У пошуку ідеалу, гармонії і краси, адже саме краса здатна врятувати від зла увесь світ.

«О, мій дух невгамовний, ти поллєш, пливу,

Ніби спритний плавець, який розрізає хвилю,

Борознити неосяжність, і серце безсиле

Осягнути насолоду — жага ця без меж».

Ш. Бодлер посідає особливе місце у світовій літературі. Його поетична творчість вплинула на формування окремого художнього напрямку — декадансу. Його твори і сьогодні хвилюють читачів, адже всупереч великим змінам, які відбулися у суспільстві з того часу, коли творив Бодлер, ідеальний світ не став ближчим до реального.