Твір на тему: «Моє сприйняття поезії Р. М. Рільке»

+17

Поезія XX століття знає багато великих імен. До найвидатніших з них належить ім'я Рільке — поета, що наклав свою печатку на подальший розвиток німецької та світової лірики.

Райнер Марія Рільке народився в Празі. Його сім'я жила в скрутних матеріальних умовах, і він сам майже все своє життя бідував. У дитинстві його призначали до військової кар'єри і віддали в кадетський корпус. Але слабке здоров'я примусило його у шістнадцять років повернутися додому. У 1895 році, блискуче склавши іспит на атестат зрілості, Рільке стає студентом і слухає лекції з філології, естетики та філософії в Празі, Мюнхені та Берліні.

А вже в 1894 і 1895 роках в пресі з'явилися перші збірки віршів Рільке, і незабаром література стає єдиною справою його життя. Спочатку визнаний лише окремими майстрами тодішньої німецької поезії, Рільке поступово отримує все більш широку популярність, і нарешті стає очевидно, що лірика Рільке — одна з вершин німецької поезії.

Складаючись на рубежі XX століття, поезія Рільке по-особливому втілила в собі ті риси, які були властиві кращим проявам лірики цього часу і які визначили її величезну силу, перетворивши початок нашого століття в епоху великих тріумфів ліричної поезії.

Ці риси — жага оновлення людського життя, напружене, хоча і неясне очікування рішучих соціальних зрушень, надзвичайних потрясінь, які повинні позначитися на всіх сторонах існування людини.

В 1914 році вибухає перша світова війна, а в 1917 році завершується велика революція, що ознаменувала крах цілого світу і початок нової епохи в житті людства. Але відчуття перелому, відчуття вичерпаності і нестерпності реальних форм життя, відчуття неминучих катастроф виникає у найчутливіших поетів світу ще задовго до цих дат.

Звичайно, таке передбачення майбутнього було можливо лише тому, що в історичній дійсності кінця XIX століття виникали ті явища і давали про себе знати ті сили, які повинні були привести і привели до війни і революції. І там, де просте відображення цих сил переростало в передчуття небувалих зрушень в історії людства, - саме там поезія цих десятиліть ставала великою.

В кінці життя Рільке приходить до думки про те, що все краще, ніж спонукувана душа поета, взагалі душа справжньої людини, жива думка або глибоке почуття, яке не пройде безслідно, залишиться людям назавжди.

Саме цим, при всій своїй віддаленості від соціальних проблем, творчість Рільке виявляється по-суті причетною до своєї і до нашої епохи, знаменуючи неминучість повного краху колишніх форм існування людини і утримуючи в собі мрію про створення нового світу.

Тільки враховуючи ці риси творчості Рільке, можна зрозуміти, чому воно стало найважливішим етапом у розвитку не тільки німецької, а й світової лірики XX століття.