Твір на тему: «Що значить «жити своєю легендою» за творами П. Коельо

Пауло Коельо — один з тих письменників, творчість якого сприймається досить неоднозначно. Половина з тих, хто добре знайомий з його творами, підносять автора до небес, а інша половина зовсім не бачить у творчості Коельо художньої цінності. Ті, кому книги письменника подобаються, впевнені, що в нашому столітті душевної розпусти і смути вони прагнуть достукатися до найсвітліших сторін людської душі. Противники творчості Коельо звинувачують його в догматизмі і дратівливому моралізуванні, у тому, що в творах письменника немає ніякого сенсу для людини. І перших, і других, судячи з усього, ціла армія: «Велика різниця потенціалів в наявності, а значить, книги Коельо, як мінімум здатні породжувати непоганий електричний розряд», — подумала душа фізика, вказавши тілу піти в магазин і купити твір письменника, щоб розібратися з феноменом Коельо особисто і не потрапити в ситуацію «Пастернака не читав, але...».

На перший погляд, у творах Пауло Коельо немає нічого особливого — звичайні пафосні повчання життю. Це й справді когось може дратувати, але на відміну від життєвих вказівок інших, найбільш відомих письменників, ці настанови не вирізняються своєю послідовністю. Адже на одній сторінці будь-якого твору може бути написане одне, а на іншій — зовсім протилежне. На думку Коельо, людина — світла особистість, а не якась там логічна і запрограмована істота. Скоріше навпаки, людина повинна завжди знаходитися у вічних суперечностях з собою і навколишнім світом.

Але головними у книгах П. Коельо не є настанови. Оповідь у творах письменника — це лише фантик, яскрава обгортка для джерела мудрості, запланованого автором. Завдяки цій обгортці будь-яка історія письменника швидко перегорає в уяві читача і виходить переможцем. Вже після прочитання з усього оберемка притч і навчань нічого не залишається. Це і стає стрижневою думкою творів Коельо, яка з’являється навіть всупереч прагненням автора: читачам потрібні нехай фальшиві і наївні, але красиві історії.

Саме такі історії проникають в нас найбільш глибоко, надовго там залишаються і незримо нас змінюють. А ось наставництво і відкрита агітація, на жаль чи на щастя, «не працюють». Вони можуть визвати короткочасний підйом і тимчасове захоплення, але проходить час і хвилі від цього розгладжуються, а в пам’яті залишається тільки цікава легенда, може дещо заплутана і незрозуміла, але тільки вона.