Твір на тему: «Чи можна дорівнятись до людини» за казкою Ернста Гофманна «Крихітка Цахес»


Рейтинг твору 4.05 на основі 20 голосів


У казці Е. Гофмана «Крихітка Цахес» дійсність відображується в образі казкової. Завдяки всевладній іронії у цій повісті письменник викриває химерність влади багатства і сили можновладців. Для цього в казці широко використовуються різноманітні засоби гротеску і фантастики. Казкова країна вважається ляльковою державою, в якій усі події перетворюються на безглуздий маскарад, а за всі ниточки у ньому смикає потворний Крихітка Цахес.

Завдяки милості феї огидний карлик отримує три магічних волоски, яки роблять потворну істоту прекрасною і мудрою в очах оточуючих її людей. Присвоюючи собі чужий труд, чуже кохання, чужу славу, з часом він стає кавалером ордена «Зеленого Тигра з Двадцятьма Ґудзиками» і всевладним монстром.

Протистоїть ляльковому механічному світу мрійник і романтик Бальтазар, який рятується від порожнечі і обмеженості оточуючих його людей у насолоді радісної симфонії природи і поезії. Ідеальним світом для нього стала саме природа. Це світ, в якому Бальтазар отримує свободу і гармонію. Можливо, тому саме Бальтазару за допомогою чарівника Проспера Альпануса відкривається таємниця влади потворного карлика Цахеса.

У повісті Е. Гофмана «Крихітка Цахес», як у справжній казці, перемагає добро, а потворний карлик опиняється у срібному горщику і гине. Виявляється, що фея жорстоко помилилася, коли сподівалася, що, даруючи Цахесу чарівну силу, його «зовнішній прекрасний дар проросте і в його душі. Але внутрішній голос не прокинувся. Його відсталий, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти він відділився від ницості». Саме з цими словами наприкінці твору вона звертається до карлика.

Отже, у своїй казці автор доводить нам, що обмеженість – це потворність нашого життя, а творчий життєвий дух характерний лише для справжнього митця. Казка стверджує, що не кожен може дорівнятися до людини, навіть якщо для цього будуть створені усі умови. Бо щоб бути справжньою людиною, треба не тільки зробити так, щоб людиною тебе вважали оточуючі, а й зробити так, щоб, перш за все, людиною вважав себе ти сам.