Твір на тему: «Що б могло статися з Олівером Твістом, якби він пішов стежкою зла»

У своєму романі «Пригоди Олівера Твіста» відомий англійський письменник-реаліст Чарльз Діккенс повністю розкрив проблему становища найбідніших прошарків англійського суспільства. Долю знедоленого, змушеного виживати за допомогою сили, злодійства і неправди народу письменник змалював через історію головного героя роману, хлопчика Олівера Твіста та його оточення.

Олівер Твіст народився в робітничому будинку, що автоматично віднесло його до знедолених, і майже одразу втратив своїх батьків. Там росли вічно голодні, виснажені, хирляві діти бідняків, які не стільки жили, скільки намагалися вижити. Доля більшості дітей із таких будинків була вирішена заздалегідь, і врятувати Олівера могло тільки диво.

Будь-яка спроба протестувати проти встановленого порядку жорстоко придушувалася вихователями. Олівер, на відміну від інших дітей, мав досить непокірний характер, тому постійно піддавався покаранням. Щоб якнайскоріше позбутися хлопчика, його віддають на виховання трунареві.

Олівер Твіст тікає від свого хазяїна і потрапляє на саме дно лондонського суспільства. Перші уроки життя хлопчик отримує від кримінальників, а його вихованням займаються нові «друзі» - лиховісний «джентльмен» Монкс, повія Ненсі, грабіжник Сайкс і скупник краденого Фейгін. Вони намагаються змусити хлопчика займатися крадіжками. Але завдяки вродженій твердості характеру Олівер відмовляється від участі в злочинах. Йому щастить, бо Ненсі, яка не втратила теплу душу, захищає Олівера і допомагає хлопчикові.

Далі на життєвому шляху Олівера Твіста по щасливому збігу обставин зустрічається містер Браунлоу, який, як потім з’ясовується, був другом батька Олівера. Браунлоу дає хлопчикові притулок, а потім стає і його названим батьком.

Оліверу Твісту дуже пощастило, що ще на початку свого життя він зустрів доброзичливих та небайдужих людей, чого не можна сказати про тисячі інших дітей тогочасного лондонського дна. Якби не Ненсі, а потім містер Браунлоу, його доля склалася б зовсім інакше. Скоріш за все, Олівер все ж таки примирився б зі своїм життям і став на шлях злочину. Добре відомо, що такий шлях дуже короткий и частіше усього дуже швидко закінчується шибеницею, в кращому випадку — каторгою. Прикладом того може бути доля його кримінальних знайомих, з яких ніхто не залишився в живих.

А можливо Олівер все ж таки знайшов би в собі сили відмовитися від криміналу, але його доля не стала би набагато кращою, бо в нього не було ніяких шансів підвищитися у суспільстві. Усе, на що міг розраховувати хлопчик у цьому випадку — усе життя працювати на «чорній» роботі і «перебиватися з хліба на воду».

Саме такими я вважаю перспективи Олівера Твіста, які б у нього були, якби він не зустрів спочатку Ненсі, а потім містера Браунлоу. Та це можна сказати про будь-яку дитину. Якщо на початку життя у неї не буде батьків, не буде безкорисливих і добрих друзів, більш за все така дитина з часом стане на хибний шлях, бо без підтримки дорослих дуже і дуже складно вирости хорошою людиною.