Твір на тему: «Рукописи не горять» за романом Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» (варіант 2)
Відомий афоризм, сказаний Михайлом Булгаковим, є досить актуальним і в наш час. Ми можемо побачити велику кількість видатних творів мистецтва, які залишаються «живими» до сьогодення, незважаючи на замахи, які здійснені для припинення їхнього існування.
Якщо поринути в далекі часи та згадати твори видатних письменників, то неодмінно можна побачити приклади, які можуть вражати наші серця і в двадцять першому столітті. Між 1308 і 1312 рр. Данте Аліг’єрі написав «Божествену комедію» — твір, перша обкладинка якого, продовжує своє існування. Якщо зазирнути в українську літературу, то не можна не згадати про майстра слова — Тараса Григоровича Шевченка. Його «захалявні книжечки» розповідають про поневірення українців у кріпацькій неволі.
Сам Булгаков намагався знищити свої рукописи, але водночас його ідеї безсмертя високого мистецтва та справжньої творчості зіграли проти нього, і рукописи залишилися «живими». Твори, які наповнені глибоким змістом, думкою, яка може змінити людське життя ніколи не зникнуть з лиця землі. Навіть за часів радянської влади твори заборонялися, але не спалювалися. На мою думку, інтелігенція будь-якого історичного періоду буде берегти цінні надбання мистецтва. Одним з таких творів є «Майстер і Маргарита». Саме в цьому романі розповідається про Воланда, який є негативним персонажем, який робить добро, бажаючи лише зла. Твір зачіпає велику кількість морально-філософських проблем, які допомагають краще зрозуміти сутність добра і зла.
Роман «Майстер і Маргарита» прочитали мільйони людей з усього світу. Одна частина читачів вважають його достойним, а інша критикує та засуджує ідеї та принципи. Цей твір заслуговує жити у світовій літературі, оскільки дає можливість глибше осмислити життя. Кожен може знайти корисні речі для себе, адже це і є однією з найважливіших рис великого мистецтва.
Такі романи можуть пересуватися з людьми через століття, оскільки несуть комбіновану інформацію, яка є нейтральною до часу, але актуальною до проблем, що хвилюють людство.
Отже, на мою думку, твердження «Рукописи на горять» є абсолютно правильним, оскільки лише в рукописних матеріалах люди здатні шукати себе й отримувати повну свободу думок. У цьому творі вона присутня, але захована в певну тематику. Пошук себе й розкриття змісту проблем незалежних від часу — ось, що потрібно, щоб твір зміг стати справжнім шедевром.