Твір на тему: «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття, поставлені в п’єсі «Життя Галілея?»

Бертольд Брехт «Життя Галілея»

+14

Справжня мета життя кожної людини — залишити на Землі свій слід, згадку в серцях оточення. Значно щасливіші ті, чиє ім’я продовжує щоденно лунати, з’являється в поезії чи прозових творах, чиє обличчя час від часу оживає на картинах художників. Але всьому своя ціна, нічого не буває задарма, і про це повинен пам’ятати кожен. Насамперед ті, чиє життя змінило долю окремих людей, країни чи навіть усього людства.

У першу чергу це стосується науковців. Проблема відповідальності за свої винаходи тягнеться ще з часів Середньовіччя — епохи перших вагомих відкриттів. Найяскравішим прикладом того періоду є Галілео Галілей, адже його життєвий шлях — це не тільки значний внесок у науку, а й велика жертва, яка є основою відстоювання ідеалів і поглядів. Щоправда, ця жертва є досить суперечливою, цікавою в моральному плані, тому й знайшла своє відображення в працях світових письменників, зокрема й у творчості Бертольда Брехта.

Відкриття, котрі робив Галілей, не сприймалися тогочасним суспільством, релігійними догмами, тому вченому в рази важче давалися його наукові рішення, способи їхньої демонстрації. Мабуть, хтось вважає неправильним те, що Галілей відмовився від своїх переконань. Але в іншому випадку він не зміг би продовжити свою наукову діяльність і дослідити безліч важливих речей та явищ, не зміг би до пуття обґрунтувати свою теорію про рух Землі навколо сонця. Саме тому відповідальність у Галілео Галілея подвійна, надзвичайно важкий і, як не дивно, очевидний вибір: зректися поглядів перед суспільством, але насправді продовжувати ці погляди поглиблювати чи залишитися перед людьми, однодумцями вірним своїй ідеї й не мати змоги займатися наукою далі взагалі.

Така проблема актуальна й наразі, адже наука як одна зі сфер суспільного життя не може існувати й розвиватися абсолютно незалежно й ізольовано. На відкриття впливає соціум, а потім відкриття стає невід’ємною частиною його життя, привносячи туди всі власні позитивні й негативні аспекти. Недостатньо розуму, аби щось винайти, потрібна мудрість у користуванні. Дослідники повинні при розробках відкриттів ураховувати те, що вони не завжди потрапляють у правильні руки, використовуються з розумом.