Твір на тему: «Характеристика Фауста» за трагедією Йоганна Гете «Фауст»

Йоганн Гете «Фауст»

+26

Фауст — це головний герой величної трагедії з двох частин, яку написав Йоганн Вольфган фон Гете. Твір вражав читачів і літераторів нашої країни, але перекласти повністю його зміг лише Микола Лукаш. Ця трагедія вражає й захоплює кожного, хто намагається осмислити й пізнати її глибину.

Головним героєм є високоінтелектуальна людина, яка прагне зрозуміти, як влаштований Всесвіт. Фауст — це персонаж, який уособлює все людство. Всі прагнення героя втілені в одній особі. Протягом цілого твору автор створює певні ситуації, коли Фауст повинен вибирати між добром і злом. Такий прийом є корисним для читачів, бо дає можливість побачити поведінку героя в різних ситуаціях.

Ким насправді був Фауст? Однозначно можна сказати, що він — це професіонал своєї справи. Герой та його батько лікували людей, рятували їх від хвороб. Міщани поважали його за це. На початку твору, коли Фауст та його помічник Вагнер йшли містом, то люди проявляли повагу до головного героя: вони кланялися йому та поступали дорогу.

Фауст — це інтелектуал і людина, що вміє не тільки говорити, але й діяти. Головний герой твору перекладає Новий завіт на німецьку мову.

Фауст незадоволений життям. Він хоче відчути справжню насолоду існування. Мефістофель допомагає йому в цьому: робить його молодшим. Головний герой твору стає красивим, кров його кипить, і він готовий на різноманітні подвиги. Перший важливий крок у новому тілі — це відкриття себе новим почуттям. Фауст закохується в молоду дівчину, яка виросла в маленькому містечку й була дуже працьовитою. Її звали Маргарита або Гретхен. Він зустрів красуню, коли та поверталася з церкви. Саме тоді герой зрозумів, що таке справжнє кохання. За допомогою Мефістофеля, Фауст зміг приворожити серце дівчини й відчути душевну красу.

Упродовж усього твору Фауст подорожує разом з Мефістофелем. Він прислуховується до його думок і легко піддається впливу. Прикладом цього може слугувати випадок з Валентином, братом Маргарет. Останній, зустрівши Фауста, кидається відразу в бій. Головний герой, послухавшись Мефістофеля, приймає виклик і заколює брата коханої. Якщо би Фауст був далекоглядніший, то смерті можна було б уникнути.

Незважаючи ні на що, Фауст намагається повернути Маргарет. Він з’являється у в’язницю й хоче врятувати дівчину від покарання. Вона розповідає йому про жахливу річ, яку вчинила: убивство дитини. Він благає її покинути це жахливе місце й утекти разом із ним. Гретхен була дуже рішучою й запевнила, що покориться Божому суду.

В кінці твору Фауст знову стає старим, але він має ще велику мету. Його мрія — це побудувати греблю. Він вірить Мефістофелю, який скликав усіх для приготування могили. Фауст хоче відновити землю, яку затоплюють морські хвилі. Головний герой забуває, що зв’язався з демоном. Він сподівається, що Мефістофель здійснює його мрію, і Фауст говорить заповітні слова про те, щоб зупинилася мить.

Автор зображує проблему добра й зла. Сам Фауст знаходиться в центрі конфлікту. Думки головного героя є високі, він прагне допомогти людям, але водночас він чинить зло й підштовхує людей на гріх. Фаусту вдається зберегти чистоту душі й здолати нечисту силу. На мою думку, цим автор підкреслює, що рано чи пізно добро перемагає зло.