Твір на тему: «Духовні пошуки Наташі Ростової» за романом Льва Толстого «Війна і мир»

Лев Миколайович Толстой «Війна і мир»

+1

Лев Миколайович Толстой — відомий російський письменник і громадянський діяч, автор геніального роману «Війна і мир», написаного в час національного прозріння та об’єднання селян з дворянством заради боротьби з чужинцями.

Читаючи роман «Війна і мир», я не зміг помітити жодного зайвого героя. Образи персонажів твору довершені, яскраві, наповнені життям. Коли читаєш рядки роману, відчуваєш героїв перед собою, вони ніби й говорять наживо, ти помічаєш їхні рухи, так і хочеться заглянути їм у душу й знайти відповіді на всі запитання, що їх ще не довідався.

Головним втілення жінки в романі-епопеї «Війна і мир» є, безумовно, Наташа Ростова. У творі ми бачимо її одразу тринадцятилітньою: «Чорноока, з великим ротом, негарна, але жива дівчинка, зі своїми дитячими відкритими плічками, що вискочили з корсажа від швидкого бігу, із чорними кучерями, тоненькими оголеними руками й маленькими ніжками».

Читач може помітити, як упродовж усього твору Наташа Ростова шукає своє справжнє щастя, своє духовне прозріння. Вона не замислюється над сенсом свого життя, адже для неї він змінюється упродовж усього життя. Така духовна еволюція, на думку Льва Миколайовича Толстого, є одним з найважливіших критеріїв людської моральності та вихованості.

Наташа Ростова, за словами автора роману «Війна і мир», була своєрідним ідеалом сімейного щастя. Дівчина вважала, що життя тільки й складається зі свята, що люди завжди в повній гармонії з собою та навколишнім світом. Їй надзвичайно сильно подобається допомагати людям: під час Великої Вітчизняної війни віддає народові всі підводи, що їх підготували для від’їзду сім’ї Ростових, героїня відчуває глибокий патріотизм до своєї батьківщини.

Наташа Ростова втілює в собі всі риси ідеальної жінки, берегині сімейного вогнища: надзвичайно сильно любить батьків, чоловіка, дітей; готова на самопожертву й заради свого народу; яскрава, життєрадісна, тендітна, відчуває не тільки зовнішню, а й внутрішню гармонію; у житті керується тільки власними думками, хоч іноді це й призводило героїню до непоправних помилок, та вона усвідомила їх: завжди була готова до самовдосконалення.

У духовних пошуках Наташі Ростової відображено проблеми, які автор хотів порушити у своєму романі: життя та смерті, добра та зла, радості й горя, задоволення та страждання, війни й миру.

На думку Льва Толстого, головне призначення жінки — стати найкращою матір’ю для своєї дитини. Такою стає й Наташа Ростова: у зрілому віці жінка цілком віддається піклуванню про свою родину.

Саме в цій героїні Лев Толстой втілив головну мету свого життя — «жити умом серця».