Твір на тему: «Мої враження від твору» за романом «Майстер і Маргарита» М.О. Булгакова

Михайло Опанасович Булгаков «Майстер і Маргарита»

+1

Роман «Майстер і Маргарита» почав дивувати мене з перших сторінок. Двоє людей у парку дискутують на тему існування Бога, один із них заперечує віру в божественне. Кульмінація зустрічі — поява Воланда, земного втілення диявола. Що може бути іронічнішим?

Роман вражає складністю та оригінальністю композиції, авторською задумкою та її втіленням. Здавалося, як можна було поєднати біблійну історію та Москву 20–30-х років? Має місце ще й третій світ — світ Воланда, місце, де проводився бал.

Стрімкий розвиток подій затягує у свій вир все більше й більше персонажів, та майже всі події зумовлені діяннями Воланда і його свити. Чи не вперше завідомо негативні персонажі не так шкодять, як викривають людські недоліки: жадібність, зажерливість, заздрість, недобросовісність, нещирість тощо. Відкривається друга сторона буденної реальності — не так все гладко, як здається на перший погляд.

Мою увагу привернуло також те, що читач сам може обрати для себе, хто є головними героями: Воланд і його прибічники чи все ж Майстер і Маргарита. Адже останні двоє розвивають лише любовну лінію роману, а решта подій сталися через хитрий задум нечистої сили. Візитна картка роману — загадкова фраза Воланда «рукописи не горят». Суперечки щодо справжнього значення слів, їх трактування ведуться і сьогодні.

Фінал витриманий у стилі всього твору: так само глибоко філософський і не до кінця зрозумілий. З одного боку, Майстер і Маргарита померли, а з іншого (з точки зору автора) — лише покинули світ, у якому їм гідного місця не знайшлося.

Роман-міф — так його охарактеризували літературознавці, не знайшовши більш відповідної назви. Щось у тому є: твір сповнений містичних моментів, де читач не знаходить іншого пояснення подіям, ніж «діяння рук Сатани». Виникає ще одне питання без відповіді: що змусило Булгакова вносити у роман посилання на релігію в час, коли вона різко заперечувалась і заборонялася владою?

Неможливо описати ставлення до кожного моменту в творі, але загалом, він мені дуже сподобався. Це не роман, який читається за одну ніч. Потрібен час, щоб обміркувати, чому все сталося саме так, а не інакше. Характери, зовнішність та поведінка героїв детально продумані, кожна подія — ланка до початку наступної. Разом усе сплітається в неповторну історію тогочасного життя та безкорисливого кохання Майстра і Маргарити.