Твір на тему: «Пугачов в повісті О. С. Пушкіна «Капітанська дочка»

Одним з головних героїв повісті О. С. Пушкіна «Капітанська дочка» є Омелян Пугачов. Це – реальна історична особистість: втік з-під варти донський козак і безбожник, який очолив у ХVIII столітті селянське повстання проти імператриці Катерини II. Омеляна Пугачова О. С. Пушкін спочатку показує нам широкоплечим сорокарічним чоловіком середнього зросту худорлявої статури з сивиною у чорній бороді і великими живими очима, з волоссям, обстриженими в гурток і приємним, але «лукавим» обличчям .

Оголосивши себе імператором Петром III, Пугачов зображується вже величною озброєною людиною в червоному жупані з галунами і високій соболиній шапці з золотими китицями, насунутій на «блискучі очі». Але зміни в зовнішньому вигляді героя за період його перетворення з простого козака в ватажка повстання селян, більшість з яких охоче підтримало Пугачова, дійсно вважаючи його істинним царем, непорівнянні з тими змінами, що сталися за той же період в його характері.

На початку твору ми бачимо метикованого чоловіка, хитрого і кмітливого, який тонко відчуває все, що відбувається навколо, і який поступово перетворюється на холоднокровного і зухвалого вбивцю-тирана, що знищує на шляху до безмежної влади всіх інакомислячих. Однак образ Пугачова, як і сама особистість цієї людини, дуже суперечливий. Поряд з жорстокістю, безстрашністю і підступністю в ньому уживалися благородство, великодушність і готовність до взаємодопомоги, що особливо проявилися у взаєминах з Петром Гриньовим, якому Пугачов, що пам'ятав добро, відплатив сторицею. Так, під час масової страти офіцерів Білогірської фортеці Пугачов, згадавши дар Гриньова під час сніжної бурі (заячий кожух і чарку горілки), помилував Петра, а потім і зовсім обдарував його (кінь і кужух). Не можна не згадати і випадок з весіллям Гриньова, коли Пугачов звільнив Марію Іванівну від жорстокого Швабрина і великодушно дав їй можливість заручитися з Петром Андрійовичем.

На мою думку, таке неоднозначне зображення О. С. Пушкіним образу Пугачова свідчило і про суперечливе ставлення до останнього самого автора повісті: адже з одного боку Пугачов – самозванець і негідник, а з іншого – історична особистість, якій вдалося підняти повстання, і народний герой. На мій погляд, така правдива передача образу Пугачова О. С. Пушкіним дозволяє читачам самим сформувати своє ставлення до цього історичного герою, що, як мені здається, є одним з безперечних достоїнств повісті «Капітанська дочка».