Твір на тему: «Таємничий світ, створений Францом Кафкою у новелі «Перевтілення»
Головний герой новели Франца Кафки «Перевтілення» Грегор Замза виріс у великому місті і був звичайною молодою людиною, прив’язаною до своєї родини. Він занадто гостро відчував відповідальність за своїх рідних, дбав про хвору матір, батька-банкрута і сестру Грету, яка мріяла навчатися у консерваторії. Він працював комівояжером у невеличкій фірмі і майже увесь час проводив у роз’їздах. Грегор був старанним і дисциплінованим, за п’ять років роботи він не пропустив жодного дня. Іноді йому було дуже важко, та Грегор нікому не скаржився. Та й скаржитися йому було нікому, бо близькі зовсім не цікавилися його життям і проблемами, а друзів і навіть приятелів у нього не було.
Грегор Замза вважав, що добробут родини лежав на його плечах, тому те, що з ним трапилося, стало для нього страшним ударом. І хвилювався він не стільки за себе, скільки за батьків і сестру. Після перевтілення світ навколо героя новели «перевернувся». Хоча він і став великою огидною комахою, але в душі залишався таким саме сином і братом. Грегора мучили сором і відчай, адже він був впевнений, що після перевтілення його родина залишилися без засобів до існування. Але виявилося, що рідні могли й самі себе забезпечувати: влаштувався на роботу батько, пішла працювати і сестра.
А Грегор тим часом все сильніше відчував огидливе гребування найближчих йому людей. З його кімнати винесли майже усі речі, які пов’язували його з минулим нормальним життям. Батьки пояснили це тим, що Грегору було потрібно більше місця для існування, але самі просто вважали, що звичайні «людські» речі йому вже не знадобляться. А з того часу, як стан Грегора став погіршуватися, його й зовсім забули. Покинутий рідними людьми, ні в чому не винний, герой новели більше страждав від ганьби, ніж від ран, які наніс йому батько, і голоду. Все, що Грегору залишилося, — жалюгідна самотність. Коли огидна комаха врешті-решт вмерла, рідні сприйняли його смерть як буденну подію, навіть з полегшенням. Незважаючи на минулі страшні обставини, вони одразу починають ходити на прогулянки, будували плани на майбутнє і поводилися так, ніби нічого не сталося.
Створивши у своїй новелі таємничий світ, Кафка розкрив у творі проблему страху людини перед життям і самотності, від яких ніхто не застрахований. У цьому світі навіть міцні родинні стосунки поступово стають все слабшими і врешті-решт розриваються. Головне для героїв новели було бажання виглядати такими, як усі, а ось переживання і внутрішній світ близької людини їх не цікавив. Створений Кафкою світ керувався законами, які не підлягали логічній мотивації, яких не могла осягнути душа.