Твір на тему: «Кохання в долі Жульєна Сореля»

+9

Соціально-психологічний роман відомого французького письменника Стендаля «Червоне і чорне» був створений у 1830 році. Сюжет цього твору письменнику підказав літопис однієї кримінальної справи, подробиці якої публікувалися у місцевій газеті. Задум письменника полягав у тому, щоб відобразити реалістичну картину життя тогочасного суспільства, зобразити долю людини з найнижчих верств населення і її боротьбу за щастя.

Слід сказати, що стрижнем більшості творів Стендаля було прагнення звичайної людини до щастя. Герої роману «Червоне і чорне», як і більшість інших героїв Стендаля, хотіли стати щасливиси, що не мислиться без кохання. Адже для Стендаля здатність кохати була мірою величі характеру людини, характеру героя твору.

Головному герою роману «Червоне і чорне» Жульєну Сорелю на своєму короткому життєвому шляху довелося зустрітися з багатьма людьми різного соціального становища і різного достатку. Але найбільш значну роль на життєвому шляху юнака відіграли дві людини. Це провінціалка мадам де Реналь і справжня аристократка маркіза де Ла-Моль.

Щодо мадам де Реналь, то слід запитати, чи могла освічена молода жінка пройти повз такі неповторні, сяючі очі вихователя своїх дітей? Чи могли залишити її байдужою захват і увага, з якою Жульєн Сорель сприймав усі її вчинки і слова? Сором’язливий на початку знайомства з мадам де Реналь, невпинний у досягненні своєї мети, Жульєн дуже швидко підкорив її серце. І ніякі пересуди, ніякі сімейні обов’язки не змогли затьмарити світлого кохання молодої жінки. На жаль, жадоба зайняти важливе місце у вищому світі не дозволила Сорелю побачити в коханні мадам де Реналь те чисте та велике почуття, яке підіймає людину над землею, возвеличує і надає сміливості віддати усе своє багатство.

Слід сказати, що і знатна красуня Матильда де Ла-Моль так само, як і мадам де Реналь, закохалася у героя роману. Її вразила гордість Жульєна, не притаманна звичайній людині, а також його розум, зовсім не схожий на розум молодих людей з її оточення. Жульєн Сорель був особистістю, яка творила себе поза законами природи, поза законами тогочасного суспільства. Саме завдяки коханню герой роману отримав змогу проявити себе як незвичайна для того часу особистість.