Твір на тему: «Що важче: бути людиною чи комахою?» за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»

+61

Коли я розмірковую над таким важливим питанням, як сенс життя, то я радий вже тому, що існую, що поріч зі мною є дорогі мені люди, що я маю можливість милуватися красою навколишнього світу і постійно відкривати для себе щось нове. Але в поняття «бути людиною» кожний вкладає своє власне розуміння, яке і впливає на вчинки та дії людини, а інколи навіть на хід всього її життя. У моєму розумінні бути справжньою людиною – це, перш за все, мати високі моральні якості і почуття гідності. Саме цього, на мою думку, ніколи не було у Грегора Замзи – головного героя новели Франца Кафки «Перевтілення».

Звичайно, бути справжньою людиною набагато важче, ніж комахою як у прямому, так і в переносному сенсі цього слова. Адже бути людиною – це бути особистістю, вирішувати багато питань та проблем на своєму життєвому шляху, яких ніколи немає у житті комах. Кожна людина повинна отримати освіту, постійно збагачувати свій внутрішній світ і прагнути покращити не тільки своє власне життя, а й життя людей навколо. А головний герой новели, як і комаха, просто існував. Хоча він і піклувався про своїх рідних, це майже не мало сенсу, бо у відповідь він не отримував ні любові, ні навіть доброго слова.

Життя людини – це постійні випробування, які вона повинна долати з честю та гідністю. І найважче за все залишатися людиною, а не перетворюватися на комаху, яку не помічають близькі і вважають її за пусте місце. Ось і герой новели «Перевтілення» морально перетворився на комаху задовго до того, як став жуком фізично. Усе життя він працював на благо своєї родини і не піклувався ні про свою кар’єру, ні про те, що у нього не було друзів. Не хвилювало його і становище рідних, які думали тільки про гроші, що в черговій раз принесе додому Грегор.

Людина мусить вірити в себе, і якщо саме так чинив би Грегор, його життя склалося б зовсім по-іншому. Адже у нього було усе, щоб стати гідною людиною і, незважаючи на обставини, не перетворитися на комаху. Показовим у цьому сенсі може бути епізод, в якому сестра Грегора Грета грала на скрипці. Здавалося б, ця чарівна мелодія повинна була зачарувати усіх присутніх, бо будь-яка нормальна людина потребує у своєму житті чогось прекрасного і неповторного. Проте батько і мати розчарувалися у грі своєї доньки, бо чекали від неї більшого. Лише Грегор, який на той момент вже перетворювався на комаху, зачарувався неповторною грою дівчинки.

Увесь час Грегор вважав себе тягарем для родини, хоча усі його рідні існували саме за його рахунок. Він прагнув позбавити рідних від тягаря, як і сталося врешті-решт. Хоча вже й після перевтілення у героя новели залишалося щось людське, але шансів на порятунок у нього не було. Це ще раз доводить, що бути людиною набагато важче, чим існувати, як комаха, але саме людина у повному сенсі цього слова гідна на повагу і любов оточуючих, чого у своєму житті Грегор Замза не отримав.