Твір на тему: «Особливості побудови новели Милорада Павича «Дамаскін»


Рейтинг твору 3.98 на основі 45 голосів


Новела Милорада Павича «Дамаскін» поєднала в собі історію та сучасність, фантастику та реальність, матеріальність та духовність. Про автора цієї новели казали, що він став не тільки блискучим представником оригінального підвиду фантастичної літератури, але й письменником, який зламав стереотипи розуміння історії, всіляких умовностей, кордонів, долі і часу. Він просто перевернув логічне уявлення про сенс буття.

Підзаголовок новели «Оповідки для комп’ютера та циркуля» вказує на незвичайну оригінальність побудови твору. Кожна оповідь з новели логічна і вивершена, кожна є невід’ємною складовою цілісної новели. Між оповідками є свого роду «перехрестя», зручні вказівки для читачів як звичайного друкованого видання, так і для читачів електронної книги. У цих перехрестях є вказівка на те, що читач може змінити послідовність читання оповідок і на свій розсуд вирішити, як йому буде зручніше сприймати твір. Слід зазначити, що такий прийом і досі більш ніде не зустрічався в літературі. Завдяки цій можливості виникає бажання ще і ще раз повертатися до новели і перечитувати твір у різних послідовностях. При цьому назви оповідок лаконічні і прості, вони не порушують цілісності і не окреслюють епізоди новели. А це під силу тільки справжньому майстрові художнього слова.

У новелі «Дамаскін» присутня велика кількість символічних деталей, які через свою метафоричність стають для читачів незабутніми. Наприклад, теслярський циркуль, що був зображений на прапорі будівельників, героїв новели, використовувався ними при будівництві. Але у Павича цей циркуль наділяється метафоричним сенсом і вказує вибір напрямку життєвого шляху і стає символом його виміру. Але для того, щоб це зрозуміти, потрібна доброта, чуйність, щиросердність і постійна духовна праця.

Новела Павича «Дамаскін» має повчальний фінал. Атилії, дочці замовника будівництва храму, вдалося розгадати послання Дамаскіна. Вона сама знайшла дорогу до нещодавно збудованого Йованами храму Ведення, який їй і належав. А від священика дівчина отримала подарок двох Йованів — дві обручки. Все це означає, що духовний світ завжди відображається у матеріальному, шлях людини до храму лежить через спокуту гріхів і покаяння, а життєвий шлях людини залежить від чистоти її прагнень і помислів.