Твір на тему: «Витязь Янош» – фольклорно-казкова поема про героя з народу»

+1

Один з найкращих творів талановитого сербського і угорського поета Шандора Петефі – казкова поема «Витязь Янош». Вона має яскраву та чітку фольклорну основу.

Вже з перших рядків читачі зустрічаються з головним героєм поеми – майбутнім витязем Яношем. Далі ми занурюємося у неповторний світ поетичної казки, де читачів чекають чарівні велетні і богатир-витязь. Їм доведеться мандрувати і брати участь у незвичайних пригодах, де витязя будуть чекати небезпечні випробування. З усіх випробувань витязь Янош вийде з честю і гідністю, потрапить у чарівну країну фей і нарешті зустрінеться з коханою.

У цьому творі є й цілком реальні речі. Це й тяжкі поневіряння юного пастушка Янчі і сироти Ілушки, його коханої дівчини, над якою знущається зла мачуха.

Головний герой поеми – витязь Янош. Спочатку читачі зустрічаються з ним як з тим самим бідним пастушком, у якого немає ні матері, ні батька і який змушений заробляти на шматок хліба важкою працею у багатія. Його єдиною у світі радістю було почуття кохання до такої ж бідної сироти Ілушки. Одного разу у хлопчика пропадає кілька овець і хазяїн ледь не вбиває його. Тоді хлопчик вирішує втекти і вирушає в мандри по світу на пошук щастя.

У подорожі на повну силу виявляються самовладання, сила волі і незвичайний характер Яноша. Одного разу зустрівшись з розбійниками, він зовсім їх не лякається. Коли ті засинають, він знищує їх:

«Добраніч, — Янчі їм, — будити вас не буду,

Підніме сурма вас у день Страшного Суду.

Ви світло багатьох очей згасили в світі.

Я вічну тьму нашлю на вас, кати неситі».

Потім стежка приводить Яноша до полку гусарів. Ставши гусаром, Янош відважно і мужньо воює з турками, навіть визволяє з полону французьку принцесу. На радощах її батько хотів їх одружити, але Янош відмовився і від королівського трону, і від принцеси, бо беріг вірність своїй коханій:

«Отже, забудь мене, красуне королівно.

Я Ілушку свою кохатиму все рівно.

Й не буде у житті для мене важче втрати,

Хай навіть смерть сама мене не схоче брати».

Коли Янош після довгих мандрів повернувся у рідне село, там його зустріла гірка звістка: його кохана Ілушка померла, «бо було і горя й сліз у бідної немало, а мачушина злість вкінець її зламала». Його більш нічого не тримало у селі, і Янош знов вирушив у подорож.

На шляху до слави і щастя витязю доведеться пройти через багато небезпек і злигоднів, але, врешті-решт, він потрапить до чарівної країни фей, де знайде своє щастя: там воскресне його кохана Ілушка. У цій країні їх повінчають і оберуть на царство.

В образі сміливого і мужнього витязя Яноша автор поеми втілив розбуджену народну силу і національну свідомість. Саме такими щасливими і вільними, як витязь Янош, хотів бачити своїх співвітчизників відданий син своєї країни Шандор Петефі.