Твір на тему: «Викриття лицемірства буржуа» за новелою Гі де Мопассана «Пампушка»


Рейтинг твору 5 на основі 2 голосів

Серед багатьох цікавих і яскравих творів Гі де Мопассана саме новела «Пампушка» принесла йому славу і визнання. Тільки геніальність такого митця, як Мопассан, дозволила розкрити тему франко-прусської війни через звичайний побутовий анекдот.

Новела «Пампушка» стала взірцем композиційного мистецтва. Вона починається з опису відступу французької армії. Наслідки цього відступу схожі на справжнє стихійне лихо, перед яким безсила уся могутність і мудрість людини. Жах від поразки трохи втамовується і, здається, що люди поступово звикають до нових господарів. Але «матроси і рибалки не раз витягали з річки розбухлі трупи німців у мундирах, то вбитих ударом ножа чи кулака, то з пробитою каменем головою, то просто скинутих у воду з моста». Тиха помста поневоленого народу, позбавлена ореолу слави, спостерігається безупинно. А далі відбувається непомітний для читачів перехід від всесвітнього рівня до побутових проблем.

Оповідь укладається за геніально простою схемою. Від епізоду до епізоду у читачів, з одного боку, зростає відраза до буржуа, а з іншого — росте співчуття до звичайної повії. Наприкінці твору залишаються саме ці дві емоції, і вони посилюють одна одну. Така дзеркальна побудова дає письменникові можливість скористатися усією гаммою контрастів, загострити сатиричний характер новели, а головне — геніально показати усю трагедію тогочасного суспільства.

У новелі Мопассан викриває егоїзм та лицемірство буржуа, які пишаються своїми принципами, своєю незалежністю від вищих класів, але які насправді живуть як тварини, за найпримітивнішими інстинктами. Письменник навмисно підкреслює фізіологічні мотиви їхніх вчинків. І вже перша в новелі сцена, пов’язана з їжею, доводить, чого варта гідність буржуа: одного запаху смаженої курятини достатньо для того, щоб зламалася їхня моральна стриманість і ставлення до жінки легкої поведінки. Вельмишановні пани одразу ж виявляють до Пампушки «привітну поблажливість високопоставлених дам, яких не може скомпрометувати жодне знайомство». А про жорстокість прусаків і патріотизм французів можна поговорити вже на повний шлунок.

Мопассан стверджує, що війну французи програли не випадково, бо підтримували армію такі «патріоти», як буржуа із новели «Пампушка». А ось Пампушка, навпаки, у творі постає найменш буржуазною і найбільш патріотичною. Це дуже сумнівний висновок, бо, на думку автора, немає ніякої надії на те, що людина і суспільство будуть вдосконалюватися. Слід додати, що, на щастя, Мопассан помилявся.