Твір на тему «Місячне сяйво людської душі» за творчістю Бальзака

Оноре де Бальзак – видатний французький письменник, чиї твори стали своєрідним еталоном реалістичної літератури першої половини XIX століття. Можна сказати, що Бальзак – сама мудрість і найвеличніший романіст своєї епохи. Лише письменник з глобальним мисленням всесвітнього масштабу міг заявити майбутнім поколінням і своїм сучасникам: «Майбутнє нації – в руках матерів».

Бальзак народився у сім’ї вихідців із селян і вже в двадцятирічному віці розпочав свою творчу діяльність. За п’ять років юнаку вдається написати шість романів, які він видає під псевдонімом. А перший роман, який він опублікував під своїм ім’ям має назву «Останній Шуан». Досить швидко ставши геніальним романістом тогочасної літератури, Бальзак добре розумів, якою повинна бути справжня проза: «У прозі ми залишаємося на твердій землі, а в поезії повинні підніматися до неосяжних вершин».

Твори Бальзака досить часто порівнювали з творами його сучасників, і так склалося, що за все життя він не отримав жодної негативної оцінки. У творах Мопассана, наприклад, більше поезії і стилю, але він за допомогою персонажів більше розкриває свій внутрішній світ, ніж реальність. А Бальзак, за словами Моруа, створив цілу планету, яка належить не тільки його епосі, а й усій історії взагалі. І якщо Мопассан залишив після себе багато персонажів, та лише декілька з них пережили десятиріччя, то у Бальзака залишилося декілька тисяч чоловічих і жіночих персонажів різних прошарків і професій, які відомі й сьогодні.

Але найважливішою особливістю творчості Бальзака є не те, що він просто залишив величезну кількість повістей і романів, вин передав у спадок історію цілого суспільства. Серед персонажів його творів – світські дами, лихварі, повії, державні діячі, судді, стряпчі, лікарі і багато інших незабутніх образів. Причому більшість героїв переходять з одного твору в інший, що надає їм ще більшої життєвості і реальності, а заодно і розширює світ, в якому мешкають ці персонажі. Інколи ця правдивість просто вражає. Не випадково серед багатьох афоризмів Бальзака виділяється такий: «Секрет всесвітнього вічного успіху – в правдивості».

Треба відмітити, що перші твори Бальзака ніяк не пов’язувалися між собою. Це були окремі оповіді про окремих людей і окремі події, та й критики не ставилися до них серйозно. Та Бальзак на таке ставлення не ображався і в якийсь момент вирішив повністю змінити ставлення до своєї творчості. Саме тоді й народилася у письменника ідея створення великої епопеї. Він казав: «Мало бути людиною, треба бути системою».

Сестра Оноре де Бальзака згадувала, як той якось прийшов до неї і радісно заявив: «Поздоровте мене, я на вірному шляху до того, щоб стати справжнім генієм». Його слова перетворилися у реальність і Бальзак дійсно став генієм, втіливши у своїх творах місячне сяйво душі людської.