Твір на тему: «Славетний син французького символізму» за творчістю Стефана Малларме
Як і інші поети-символісти, молодий Стефан Малларме захоплювався творчістю Бодлера, а потім надавав перевагу творам Готьє, Банвіля і Леконта де Ліля. У своїх перших віршах талановитий французький поет приділяв особливу увагу вишуканості й об’єктивізму. На думку Малларме, мистецтво — це своєрідна релігія, щось священне, що вимагає від митця служіння й самовідданості. Поет щиро вірив, що розуміти прекрасне можуть тільки обрані.
Взірцем для митця були єгипетські ієрогліфи і старовинні езотеричні тексти. Для такого нетрадиційного підходу до написання поетичних творів у літературознавстві був створений спеціальний термін — герметизм. Саме таку герметичну поезію виключно для втаємничених творив Малларме. Митець писав вірші для невеликого кола своїх друзів, які з задоволенням зустрічали кожний новий твір митця.
Починаючи з 1866 року, Малларме висловлює переконання в тому, що тільки поет має можливість відкривати таємниці Всесвіту і з таємничої мови перекладати їх на мову, зрозумілу для людей. За все своє життя митець створив небагато творів: декілька десятків віршів, кілька поем і кілька прозових творів. Між тим, вплив його творчості на розвиток французької поезії був незвичайно великим. До цього ж митець став організатором клубу для обраних, члени якого обговорювали найскладніші літературні проблеми. Згодом французькі символісти оголосили Малларме своїм лідером.
Серед віршів Стефана Малларме більше усього мені сподобався вірш «Лебідь», хоча він достатньо складний і потребує розмірковувань. У цьому вірші поет порівнюється з птахом, вмерзлим у лід забутого озера, одночасно розкривається трагедія митця, оточеного лише байдужістю і ворожістю оточуючого світу:
«Краси пречистої безсмертний гордий син,
ударом п’яних крил чи ти розіб’єш нині
забуте озеро, де розкриває іній
прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин?»
В останні роки свого життя С. Малларме стверджував, що «поезія — це таємниця, ключ від якої повинен відшукати читач». Так і є, бо над його віршами потрібно багато думати, бо писав він не звичайні вірші, а справжні таємниці. І тільки той, хто знайде ключ до цих таємниць, зможе зрозуміти неперевершені вірші Стефана Малларме.