Твір на тему: «Творчість Федеріко Гарсіа Лорка»

Талановитий іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка — поет «кожного клітиною свого серця». У його неперевершених творах відчувається дух рідної Іспанії, любов до жінки, неповторна циганська романтика, любов до рідного краю:

«Море хмуриться прибоєм,

блякнуть злякані маслини,

квилять флейти темноти,

бамка гонг гірського снігу».

Для творчості Лорки характерний модернізм, який позначається гармонійним, чарівним поєднанням фольклору та міфології. Фольклор забезпечує його віршам близькість до народної творчості і милозвучність, а міфологія додає неповторної образності. Яскравим прикладом міфологічної поетики Лорки є вірш «Про царівну Місяцівну»:

«Прийшла в кузню Місяцівна

в серпанковім покривалі,

хлопчик дивиться на неї –

краса очі пориває».

В основі поетичної творчості Лорки лежать народні балади і пісні. Найбільш уживані образи у віршах цього іспанського поета – міфологічні героїні, звабливі та вродливі циганки, ніч та місяць. А ще лагідний і тихий плин його поезій часто поєднується з південним гарячим темпераментом автора. Усе це надає поетичним творам митця метафоричності, несподіваної образності і експресії. Наприклад, досить несподіваного образу набуває місяць у вірші «Милоданка й вітер»:

«Вибубнює Милоданка

на місяці-тамбурині».

Оживає у цьому вірші і вітер. То він «несамовитий», то він «зелений», то несподівано постає міфічним звіром, то порівнюється із «сатиром вогнеязиким, рясно зорями повитим»:

«А на даху лютий вітер

рве зубами черепицю».

Найулюбленішими мотивами поетичного світу Лорки були любов і ненависть, життя і смерть, невіддільні один від одного. Але ці фатальні ідеї майже завжди зображувалися на тлі реального життя тогочасного іспанського суспільства. Не міг обходитися митець і без традиційних іспанських атрибутів – плаща, шпаги, гітари тощо. Не менш широко Лорка використовував і традиційні для народного іспанського театру засоби балаганного фарсового мистецтва.

Духом Іспанії наскрізь пройнятий вірш Лорки «Гітара». Звуки гітари у цій поезії розбивають символічну чашу іспанського ранку, адже призначення гітари – плакати та співати. Так чи інакше, але після світанку обов’язково згодом настає захід сонця. Так само, як гітара, плаче і стріла лучника без цілі, так само за прохолодною красою камелій плаче розжарений пісок. Плач гітари нагадує авторові, що так перед загрозою зміїного жала прощається з життям пташка, так прощається з життям і людина.

Трагічність відчувалася у багатьох творах Лорки, не менш трагічна доля спіткала поета і в житті. Та хоча неподалік від іспанського міста Гранада його й розстріляли фашисти, але його неперевершений творчий нащадок знищити вони не змогли, бо творчість Федеріко Гарсіа Лорки – вічна.