Твір на тему: «Чим особлива моя школа?»

Школа... Це незвичайне місце! Будівля, у якій кожен проводить дев'ять або одинадцять років свого життя. Це місце, де ми вперше починаємо читати, писати, рахувати, згодом виражати свої думки й розвиватися. На мою думку, шкільні роки є одні з тих, які найбільше запам'ятовуються.

Я обожнюю свою школу. Зараз я навчаюся у восьмому класі й не можу уявити себе, наприклад, в університеті або іншому вищому навчальному закладі. Тут мені усі дуже близькі, неначе рідні: учителі, однокласники, товариші з паралельних класів. Саме в школі мене моя улюблена вчителька початкових класів навчила гарно, виразно читати, прищепила любов до рідної мови й до точних наук, таких як математика. Завдяки Ларисі Вікторівні я навіть у старших класах продовжую любити алгебру та геометрію, обожнюю українську мову та літературу, а найголовніше — я стала ведучою усіх свят, які проводять у школі.

Ще з початкових класів у мене залишилося багато гарних друзів, з якими я продовжую спілкуватися й зараз, хоча ми в різних класах. У школі я стала більш товариською, відкритою, веселою, привітною, кмітливою, адже мене завжди оточувати різні люди. Я не ходила в дитячий садочок, тому, на жаль, спочатку мені була важко пристосуватися до колективу. У середніх класах мене чекало страшне випробування, як мені здавался, — усі нові вчителі на кожен новий предмет! Звичайно, важко було пристосуватися до нових умов, але в моїй школі працюють найкращі спеціалісти своєї справи. Учителі розуміли учнів, знаходили підхід, і згодом нові умови почали навіть подобатися. Я пам'ятаю перші уроки географії, біології та хімії. Кожен предмет був по-своєму цікавий, абсолютно новий і невідомий. Моя школа добре оснащена мультимедійними дошками, тому ми часто дивилися цікаві фільми, презентації, цим самим краще, цікавіше сприймалася й запам'ятовувалася інформація.

Також я обожнювала пришкільні табори. Ми багато гуляли, бавилися, смачно снідали й обідали — чудово проводили вільний час улітку. Школа — місце, де я всебічно розвиваюся: танцюю, співаю, вишиваю, шию, займаюся волейболом та багато іншим. Також я обожнюю бути ведучою будь-яких шкільних свят. Мені подобається вкладати частиночку себе в цю справу. Я буду все життя вдячна моїй вчительці з трудового навчання за те, що вона навчина мене прекрасно шити. Розумію, що це обов'язково знадобиться мені в житті, адже речі ручної роботи дуже цінуються в наш час. Я ніколи не забуду цікаві, веселі, дружні подорожі й екскурсії всім класом. Це був прекрасно проведений час. Усе це завдяки нашому улюбленому класному керівникові. Людмила Василівна встигала все: проводити уроки, перевіряти зошити, слідкувати за класом, цікавитися нашими справами, а головне — пізнавально проводити час!

Отже, саме в школі я проводжу більшу частину свого дитинства. Мені неймовірно пощастило мати чудових учителів, гарних однокласників, креативного педагога-організатора. Кожен з них запам'ятається мені на все життя, адже саме ці люди оточували мене під час мого розвитку.