Твір на тему: «Моя улюблена книга»

+3

Книга — невід`ємна річ, котра врятує кожного від нудьгування, покаже багато нового, розвине уяву, познайомить з новими героями, ситуаціями. Це світ невідомого. Я думаю, що хоча б якийсь жанр зацікавить окрему людину. Я дуже люблю читати. Не можу навіть точно сказати, який жанр мені найбільше подобається.

Однієї з моїх найулюбленіших книг є величний роман «Роксоляна» українського письменника Осипа Назарука. У творі зображується історичні події 15 століття. Автор возвеличує взаємне сильне кохання, любов до Батьківщини, доводить думку про те, що мужність, сміливість, сила волі, цілеспрямованість здатна вивищити людину над зневагою.

Головною героїнею роману є Роксоляна. Це звичайна українська дівчина, котру викрали турки прямо в день її весілля. Далі на долю дівчини випали тяжкі випробування: її продали в султанський гарем. Вона потрапила до столиці Османської імперії і виживала як могла. Мене вразило те, що Настя мала дуже сильний характер, адже не кожна дівчина витримає такі випробування: чужа країна, закони й мова, жодної знайомої людини. Незабаром із наложниці-рабині вона стала улюбленицею султана Сулеймана, а згодом — дружиною. Ця дівчина викликає в мене лише захват. Султанша наділила новими привілеями яничарів і багаторазово збільшила їм платню. Вона вивчала багато мов, навіть писала вірші, займалася благодійними справами, будувала мечеті, а найголовніше — не забувала про Батьківщину. Саме завдяки Хюррем на Україну протягом сорока одного року не нападали турки. Дуже радує те, що, навіть будучи величною Хуррем Султан, жінка не забулася про рідну землю. Вона народила Сулейману чотири чудових хлопчика і одну прекрасну дівчинку.

Сулейман — величний султан Османської імперії. Він був дуже гарний на зовнішність: «Він був прекрасно одягнений, стрункий і високий. Мав чорні як терен, блискучі, трохи зачервонілі очі, сильне чоло, матово-бліде обличчя, лагідного виразу, тонкий, орлиний ніс, вузькі уста й завзяття біля них. Спокій і розум блистіли з карих очей його». Цей герой вразив мене тим, що уособлював у собі і безстрашного правителя держави, і чуттєвого чоловіка, котрий не міг намилуватися своєю прекрасною дружиною: «…Волосся золотисте, очі легко сині. Личко біле як сніг з таким відтінком, як перша пупінка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього. І притім так само енергійне!» Настю він ласкаво називав Хуррем: «…Слово «Хуррем» значить: або спокійна, або безжурна, або весела». Він дуже любив своїх дітей, коли міг, завжди приділяв їм вільний час.

Отже, роман неймовірний. Я вражена чудовим описом зовнішності героїв. Також цікаво те, що усі факти достовірні. Я дізналася багато нового з історії.