Твір на тему: «Що означає бути ідеальною людиною?»


Рейтинг твору 4.25 на основі 4 голосів

Ідеал - це поняття не зовсім реальне. Немає абсолютно добрих, вірних, чесний людей. Кожен хоч раз у житті робив не дуже гарні вчинки. Я не можу сказати, що це жахливо, адже таке життя: люди повинні вчитися на своїх помилках, робити певні висновки. Я думаю, що ідеальні особи бувають лише у мистецтві: у художніх творах, у кіно, на картинка чи в піснях.

Яскравим прикладом може слугувати Маруся з однойменної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка. Це була звичайна сільська дівчина, та дуже вродлива як лицем, так і душею. Автор намагався описати ідеал, використовував якнайбільше пестливих слів та порівнянь аби доповнити образ ніжністю, лагідністю: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…» З самого дитинства Маруся була дуже слухняною, працьовитою, скромною та богомільною. Вона ніколи нікому поганого слова не сказала, батьків дуже шанувала і навіть не ходила з подругами на вечорниці. Гуляння на селі були для неї несерйозними: «Лучче я, каже, на те місце, упоравшись… ранше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові в поле понесу. А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота…» Одного разу дівчина все ж таки пішла на вечорниці та зустріла там хлопця, котрий їй дуже сподобався. Симпатія виявилася взаємною. Маруся стала ще ніжнішою й ласкавішою, її серце переповнювалося коханням до Василя, а радості не було меж. Їх можна було назвати ідеальною парою. На жаль, юнак вимушений був іти на заробітки. Маруся терпляче й вірно чекала свого коханого, та не дочекалася: попала під зливу, захворіла й згодом померла. Я впевнена, у цієї пари могло бути прекрасне майбутнє, їхня родина була б ідеальною.

Звичайно не можу не згадати давньогрецьку скульптуру. У ті давні часи люди захоплювалися красою чоловічого та жіночого тіла. Скульптори, художники, письменники возвеличували вродливих людей у своїх скульптурах, картинах, творах. Наприклад, Поліклет намагався зобразити ідеальне тіло. Скульптор утілив усі свої поняття про красиве тіло в статую Дорифор або ж Списник. Поліклет у цій роботі хотів поєднувати ідеальні фізичні дані з духовністю й красою. Юнак сповнений впевненості, підкреслюється його фізична сила. Широкі плечі молодого чоловіка майже дорівнюють висоті тулуба, а висота голови вісім разів укладається по висоті тіла. Перед нами постає вродливий, рішучий, сильний, вільний від страху, стриманий, гордий чоловік - утілення ідеалів греків. На мою думку, Поліклет чудово зміг показати людям своє бачення щодо ідельного тіла.

Отже, я впевнена, що ідеалів не існує. Кожна людина по-своєму в житті помиляється, перешкоджає комусь, дратує. Характер також не може бути ідеальним. Тіло людини має ті чи інші недоліки. Ідеали створені письменниками, поетами, скульпторами, художниками, аби народ прагнув до краси, до чогось кращого. Має бути стимул, мета - тоді людина буде здосконалюватися і прагнути до чогось. Так, нехай ми завжди в чомусь не ідеальні, але все одно є особи, котрі люблять, цінують, поважають нас такими, якими ми є. Не слід бути прискіпливим до всього, варто пам’ятати, що іделів не буває.