Твір-опис з елементами процесу праці

-1

Образотворче мистецтво — захоплення усього її життя. Без малювання вона не уявляла свого існування.

Я дуже любила спостерігати за її роботою. Найдивовижніше було спостерігати за тим, як вона вирішувала, що ж написати. Відкривала товстезний журнал і гортала, гортала, гортала. Здавалося, що її тонкі пальці не торкаються сторінок. На моє здивування того дня вона навіть не подивилася на той журнал, а почала з усіх сторін розглядати мене. «Я хочу написати твій портрет», - ошелешила вона мене. Я витріщилася на неї, немов почула якусь фантастику. І все ж згодилася. Кропітка робота розпочалася. Інколи створювалося враження, що мені було важчу, ніж їй. Вона спокійна, врівноважена взяла олівець в руку і точними чіткими рухами почала малювати. Її руки, певно, не знали втоми — вона могла малювати весь день, кожну вільну хвилину вона творила. Я ж не могла всидіти на місці, хотілося хоч краєчком ока поглянути на її роботу. Але кожен мій зайвий рух лише нервував її, інколи я навіть боялася дихати.

Коли мені набридало дивитись в одну точку, я відводила погляд на її волосся, кольору воронячого крила, що непокірними кучерями закривало половину спини. Далі погляд падав на її великі зелені очі: вона заворожено дивилась на мольберт і зрідка підводила очі на мене. Я знала, що процес написання портрета займає багато часу, але не очікувала, що так багато. Моєму щастю не було меж, коли я дізналась, що непорушно сидіти мені більше не доведеться. Але з того часу розпочинався найважливіший та найтяжчий етап: вона мусила підібрати кольори. В ті дні заходити до неї у кімнату було незвично — абсолютно все було у фарбі: шафки, стільчики, її обіг і вся вона були немов палітра. Така робота її виснажувала просте я знала, якою щасливою вона буває, коли завершує свою роботу. І от одного дня, коли я зайшла до неї, вона сяяла від щастя. Я здогадалась, що мій портрет готовий, вже в мене очі сяяли і я з нетерпінням чекала побачити її роботу… Емоції мене переповнювали. Від здивування я відкрила рота, я дивилася на своє відображення в дзеркалі. Портрет і досі залишається найдорожчим для мене подарунком.