Твір на тему: «Дискримінація у молодіжному середовищі»

Сучасний світ розвивається з небаченою швидкістю: створюються нові технології, небачені раніше прилади та техніка. Проте люди та потреби суспільства не змінюються віками. Усі ми не уявляємо свого існування без інших людей. Кожен прагне спілкування та не бажає залишатись осторонь колективу.

Причиною розвитку людини є саме об’єднання зусиль. Люди, які жили до нашої ери, єднались, бо знали: у згуртованості — сила. Сьогодні модель стосунків значно змінилась. Уже не потрібно об’єднуватись в групи заради того, аби вижити. Людське життя стало незрівнянно комфортнішим і безпечнішим: вірогідність померти через те, що ти залишився поза колом інших, — майже нульова.

Проте, окрім задоволення матеріальних потреб, людина хоче задовільнити й потреби духовні. Іншими словами — кожен з нас неабияк зацікавлений у комунікації, тобто збагаченні своєї душі шляхом обміну інформацією з іншими.

Змінились не тільки умови життя, а й людські натури. Сьогодні молодь, хоч і більш свідома, ніж сто років тому, проте не набагато лояльніша. Жорстокість та насильство, пригноблення та бажання володіти іншими особистостями — усі ці чинники присутні в багатьох молодих людей.

Дискримінація в молодіжному середовищі — це глобальна проблема, яку, на жаль і подив, стараються уникати всім людством. Сьогодні є багато факторів, які ставлять на людину тавро «білої ворони». Не хочеш жити так, як всі? Не п’єш, не куриш, говориш чистою грамотною мовою? Надаєш перевагу іншим захопленням? Не притримуєшся тієї чи іншої політичної партії? Не сповідаєш поширеної релігії? Ти — біла ворона.

Проаналізувавши історію українців, можна зрозуміти і пояснити причини таких твердолобих поглядів на життя більшості населення України. Радянський Союз протягом усього свого існування працював на те, щоб убити в людині особистість — особистість яскраву, колоритну, креативну. Ти мав бути таким, як всі, і всі мали бути такими, як ти. Чи не дикість? Ця антигуманна політика працювала, і дає знати про себе і до сьогодні. Люди не звикли до того, що кожен із нас — особистість, не копія, не дублікат. У всякого є талант і свої особливості, які варто вчасно помітити і протягом всього існування розвивати і покращувати.

Наслідки дискримінації в молодіжному середовищі страшні. З людей, яких у юному віці зневажали та зрівнювали з землею, виростають ті, хто творить світ сьогодні. Яким воно буде, наше майбутнє, створене сірими та самотніми людьми? І чи має воно право на існування взагалі?

Кожен наш крок і кожне слово рано чи пізно проростають зерном. Ніщо не буває непоміченим — усе має свої причини і наслідки. Наслідком дискримінації стає деградація.