Твір на тему: «Єдина відома мені розкіш — розкіш людського спілкування»


Рейтинг твору 4.2 на основі 30 голосів


Слово — це магія, тайна. Це дар, який може оживити, і в ту ж саму мить вбити. Немислимо уявити наш світ без мови, без цього подарунку Бога, який ми не завжди цінуємо. Слово як невід’ємна частина одного цілого не може бути викинутим, знищеним. Слова — молекули, які складають велику цілісну матерію — мову.

Щаслива людина, яка має можливість користуватись таким даром. Проте спілкування не обмежується лише словами. Усім відомо, що спілкуватися можна за допомогою жестів, рухів, поглядів… Кожна людина, яка гармонійно живе з суспільством, володіє найрозкішнішим із подарунків Божих — ділитися своїми почуттями, радощами, невдачами, дізнаватися про світ і допомагати його пізнавати іншим. І робить вона це усіма можливими способами. Спілкування — невід’ємна частина нашого життя, ми ніколи не повинні відмовлятись від можливості ділитися своїм досвідом з цілим світом.

Я не можу уявити свого життя без спілкування з друзями. Не бачу сенсу існувати в суспільстві, де зникне живе спілкування, де не буде теплих вечорів за чаєм і розмовами, де штучність замінить усе щире й справжнє. Але, як би страшно це не було, ми впевнено рухаємось до катастрофи — зникнення живого спілкування.

У Сполучених Штатах фотограф Ерік Пікерсджіл зробив експериментальну фотосесію, де всі моделі фотографувались парами, але при цьому користувались сучасними гаджетами — спілкувалися у соцмережах. У спеціальній програмі він прибрав з фотографій смартфони, планшети, ноутбуки, щоб показати: наскільки люди віддалились одне від одного. Особисто мене ці фотографії вразили, виглядає це так, ніби сьогодні кожна людина живе окремим життям, зовсім одна, і що найжахливіше, її це анітрохи не хвилює. Така самотність без мережі, така сьогоднішня реальність лякає.

Я відмовляюсь жити в такому суспільстві, просто не хочу. Для чого були створені мобільні телефони? Лише аби спростити спілкування людей на відстані. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб ми спілкувалися у соцмережах, ділились там своїми враженнями, публікували фото… Проте це не повинно перетворюватись у маніакальне бажання отримати зайвий «лайк», зафоловити купу невідомих людей, аби вони тебе теж додали до списку «Мої друзі». Такі дії, як на мене, позбавлені будь-якої логіки.

Нам потрібно терміново рятувати наше суспільство. І почати потрібно з себе. Замість того, щоб читати рецепти на кулінарних сайтах, піди спечи улюблений пиріг і пригости сім’ю. Не ний, що ти хочеш подорожувати в ті місця, звідки надсилають неймовірні фото — працюй над собою, щоб мати можливість також там побувати. Не скаржся, що у тебе нудне життя — вийди на вулицю, роззирнись, познайомся з новими людьми, чи ж просто запроси своїх друзів погуляти. Спілкуйся, ділися вживу своїми враженнями про світ і тоді ти зрозумієш усю радість спілкування, відчуєш увесь смак життя.

Антуан де Сент Екзюпері сказав: «Єдина відома мені розкіш — розкіш людського спілкування». Запам’ятай цю просту істину і ти будеш жити повноцінним життям!