Твір на тему: «Що таке гідність?»

+8

Протягом усього життя людина потрапляє в різноманітні ситуації: приємні, страшні, екстремальні, неприємні. Головне, за будь-яких обставин вести себе гідно. Не можна піддаватися поганому впливу, зраджувати своїй власній думці, пліткувати. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесність, щедрість, щирість, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати благородною.

На жаль, у житті трапляються ситуації розпачу. Наприклад, коли хтось із рідних або близьких помирає, не вдається гарно виконати роботу, погано володієш тими чи іншими навиками. Усі життєві обставини та ситуації треба сприймати з гідністю. Ні в якому разі не можна падати духом, починати пити, уживати наркотики. Це найгірше, що може трапитися з людиною після невдачі. Слід усе сприймати як життєвий урок, пам`ятати, що на помилках треба вчитися.

Не можу не згадати княгиню Ольгу. Це сильна, мужня, вольова, вірна українському народу жінка. Після загибелі свого чоловіка Ігоря вона стала правити державою. Жінка не покинула Київську Русь на призволяще, не поїхала до іншої держави, не вийшла заміж — вона перш за все помстилася за князя, а згодом активно займалася державними справами. Ольга не забувала про свій народ, прагнула охрестити Русь, будувала церкви, храми, об`єднувала окремі племінні володіння в єдиний державний організм. Княгиня не покинула справи свого чоловіка, продовжувала жити заради єдиного сина Святослава й залишалася вірною народові. Вона гідно трималася, не підкорялися чужим законам та іншим країнам, а навпаки активно розвивала Київську Русь, вела дипломатичні відносини, не брала участь у війнах. Ольга дійшла до бажаної мети: отримала повагу племен, виростила сина, досягла розквіту держави за її правління. І сучасним політикам хотілося б побажати навчитися так гідно тримати себе, бути вірними своєї народові.

Не можу не згадати слова видатного українського поета Андрія Самійловича Малишка:

А правда лиш одна — вона колюча,
Гірка й жорстока. І завжди в біді,
Тож мужнім будь — оборони її.

Автор доводить, що гірку чи солодку правду треба сприймати з гідністю. Треба бути готовим до всього, уміти відповідати за себе й свої вчинки, адекватно сприймати критику, тоді й суспільство буде сприймати нас відповідно.

Отже, гідність завжди викликає повагу. Навіть в епоху нестабільності, катастроф кожен повинен мати це почуття. Гідна людина ніколи не бути принижувати слабшого за себе, а навпаки буде допомагати та підтримувати. Коли ми будемо розумно вирішувати наші особисті, місцеві, міжрегіональні, міждержавні проблеми, тоді запанує злагода. Не можна опускатися до рівня звірів, не забуваймо, що ми люди, які повинні мати гідність!