Твір-роздум на тему: «Наша доля в наших руках»

+3

Життя кожної людини — її вибір, який зробити мусить вона сама. Так вже склалося, що кожен день ми маємо приймати рішення. І від того, яке рішення ми приймемо, залежить, що нас очікує наступної секунди. Інколи ми робимо вибір, навіть не помічаючи цього: поснідати чи побігти в школу голодним, повчити уроки чи поспілкуватись у соцмережах… Звісно, це звичайні буденні рішення, які мізерно впливають на наше життя, та все ж свій вплив вони мають. Коли ж мова йде про рішення, які суттєво впливають на хід подій, то кожен має усвідомлювати усю важливість того, що потрібно робити усе обдумано та виважено.

Певно, кожен має свої плани на життя: отримати середню освіту, потім вищу, подорожувати, заводити знайомства, шукати цікаві місця, саморозвиватись, вдосконалюватись… Та чи можна буде втілити усі свої бажання, не приклавши жодних зусиль? Виконання будь-якої мрії чи мети вимагає великої праці. Потрібно завжди пам’ятати просте правило: за Вас ніхто нічого робити не буде. Якщо хочете хоч на крок наблизитись до омріяного, почніть свій шлях вже сьогодні: прокиньтесь раніше, зателефонуйте тим, хто може щось підказати, посміхніться, не вагайтесь над буденними рішеннями, ризикніть.

Нещодавно я прочитала цікаву думку, що з цілі, яку можна виконати за тиждень, люди роблять мрію всього життя. І як би абсурдно це не було — це правда. На мою думку, якщо людина по-справжньому хоче — вона буде шукати усі можливі шляхи здійснити це. Коли ж ми кажемо, що не маємо часу, щоб щось зробити, то ми просто шукаємо виправдання своїм лінощам. Кажете, що життя занадто складне? А насправді усе складне складається з простого. Варто лише почати вирішувати питання, які Вас турбують.

Художні твори — особливі історії про непересічних людей, які самі творять свою долю. Серед таких і головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Степан Радченко поставив мету утвердитись в місті за будь-яку ціну і таки справді шукав способів там залишитись. Він взяв долю у свої руки, зрозумів правила досягнення цілей і повністю контролював своє життя. Дисциплінованість, наполегливість, впертість, працьовитість, організованість — ті риси характеру, які допомогли Радченку сформувати себе як особистість. Але він не зміг правильно розпорядитись своїм життям, адже почав занадто цинічно до нього ставитись. Маючи в руках своє життя, він по необачності випустив його з своїх рук і втратив можливість збудувати його таким, про яке мріяв.

Отож, не варто забувати простих слів: «Наша доля в наших руках». Ця істина відома усім, та, на жаль, люди радше придумають тисячі причин, чому їм щось не вдається, аніж почнуть працювати на себе, свою мрію.