Твір на тему: «Жіноча мужність: чи потрібна вона?»

Минають роки, сторіччя, ніщо не стоїть на місці... Так упродовж тисячоліть змінювалася роль жінки й чоловіка в житті. Історичні факти доводять, що в добу Палеоліту був повний матріархат. Зараз ми живемо в ті часи, коли головним є чоловік. Жінка ж чомусь являє собою образ ніжного, лагідного створіння, яке не спроможне вирішити свої проблеми.

Протягом історії українського народу було багато сильних духом, розумних, мужніх жінок. Не можу не згадати Роксоляну з однойменного роману Осипа Назарука. Головною думкою твору є те, що завдяки великій силі волі, мужності в тяжких умовах здатна вижити навіть слабка жінка. Сільська дівчина Настя, яка спочатку була полоненою татар, стала дружиною Султана Сулеймана. Так, інода Роксоляна була жорстокою. Це заради того, щоб довести, що вона особистість, яка досягне бажаного результату навіть у чужій державі. Роксоляна сама зробила себе успішною. Вона не чекала допомоги ні від кого, бо була сама-самісінька у ворожій державі. Дівчина прийняла мусульмансво, вивчила турецьку мову, багато сил витратила на те, щоб згодом стати величною Хуррем Султан і просто щасливою людиною. Думаю, навіть не кожен чоловік знайде в собі стільки мужності для досягнення своєї мети. Роксоляна зробила так, щоб її поважали та цінували як жінку, як матір, як дружину. До кінця свого життя вона працювала над внутрішньою й зовнішньою політикою Туреччини.

Яскравим прикладом неймовірної мужності може слугувати неперевершена українська поетеса Леся Українка. Ця жінка мала дуже сильний характер і силу волі. Усе життя вона відчувала невитерпний біль. На дванадцятому році життя дуже захворіла на туберкульоз. Через хворобу дівчинка не змогла піти до школи. Завдяки неймовірній мужності Леся не здалася, вона займалася з приватними вчителями й здобула гарну освіту. Дівчина не падала духом, саморозвивалася, вивчала іноземні мови, читала твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Олександра Пушкіна. Леся посилено займалася музикою, знайомилася зі світовою літературою та культурою. Також дівчинка писала неймовірні вірші про боротьбу, про незламність, про мужність, наприклад, «Contra spem spero!», «Досвітні огні», а також драму-феєрію «Лісова пісня». Останні роки Леся дуже страждала через хворобу, але жінка знаходила в собі силу працювати над собою, писати вірші.

Отже, ми довели, що мужня, сильна духом жінка завжди досягне своєї мети, ніколи не зупиниться, а буде лише розвиватися. Я вважаю, що це є правильно, адже по-справжньому мужня жінка може й без допомоги чоловіка розвивати себе й своїх дітей. У нашій пам`яті завжди закарбуються імена таких мужніх жінок, як княгиня Ольга, Хуррем Султан, Леся Українка, Ліна Костенко, а також багато інших. Дівчата мають брати приклад з цих людей.