Твір на тему: «Геноцид української нації»

Геноцид — це страшне слово, напевно, не залишає байдужим жодного українця. Страшний відбиток такої крайньої форми дискримінації залишився на нашій нації.

Геноцидом вважається цілеспрямоване масове винищення певної етнічної, релігійної, расової групи або ж її частини. Один із найяскравіших, наймасштабніших прикладів геноциду — «голокост», геноцид єврейського народу. Варто зазначити, що на території України також проживали (та і нині проживають) євреї, тому «голокост» доторкнувся своїми моторошно-кривавими пальцями й до нашої держави.

Відомо, що радянська влада здійснила спробу навмисного винищення української нації — Голодомор 1932-1933 рр. Голод цих років — наслідок не природніх чинників, а насамперед політичних. Чітко та продумано замовчувалася справжня причина голоду в Україні, та тепер ми знаємо її: економічна криза в СРСР вимагала значного збільшення обсягу експортної продукції. Спланована заздалегідь масова конфіскація врожаю та будь-яких продуктів харчування — це, власне кажучи, неприхована спроба стерти українців з лиця Землі. У серпні 1932 року Сталін підписав постанову, відому нам як «Закон про п’ять колосків»: фактично, це скасовувало право українців на володіння їжею!

За підрахунками дослідників, Голодомор тривав приблизно 17 місяців. За цей, здавалося, короткий проміжок часу загинули мільйони. Лише вдумайтеся: мільйони! Голодомор 1932-1933 рр. відкрив завісу, за якою так старанно приховувався тоталітарний режим Радянської держави. Не лише Україна, а й увесь світ дізнався старанно замасковану діяльність радянських керівників. Тому «голодне лихоліття» вважається не лише геноцидом української нації, але й соціо-гуманітарною катастрофою в історії всього людства.

Ми маємо пам’ятати не лише радісні перемоги та здобутки наших співвітчизників, але й страшні сторінки нашої історії, зокрема — терор голодом. Як символ пам’яті про полеглих українців виникла акція «Запалімо свічку», що поширилася всім світом. Також офіційно затвердженим є День пам’яті жертв Голодомору — четверта субота листопада. Моя родина щороку запалює свічку в цей трагічний для нас день та вшановує пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Не виникає сумніву в справжності геноциду української нації, тому завдання нашого покоління звучить, як гасло: «Ніколи знову!». Нехай ці моторошні сторінки історії залишаться в минулому, нехай це буде останній прояв геноциду не лише української нації, а й будь-якого іншого народу.