Твір на тему: «Україна між Заходом і Сходом»

+3

Проблема вибору подальшого розвитку між західним та східним напрямками — історична для України. Вона існувала від заснування Київської Русі і не зникає сьогодні, а навпаки — загострюється, вимагає якнайшвидшого вирішення. Століття-два назад українці укладали союзи з однією стороною, аби разом боротися з іншою (чимось все ж нагадує сьогодення). Або, як варіант, примусово перебували під владою обох.

То між чим ми маємо вибирати, що становлять собою ці два поняття? Переважна кількість населення обирає Захід, невідомо тільки, наскільки свідомо. В нашій уяві глибоко вкоренилися мрії про безбідне життя, забезпеченість роботою й житлом, соціальні гарантії для людей похилого віку. І всіма цими благами неодмінно має забезпечувати держава. Мрія, звісно, чудова, але навряд чи її втілення можливе за короткий проміжок часу. Говорячи про розвинений Захід, ми упускаємо історію тернистого шляху, яким пройшли країни, перш ніж добитися існуючої стабільності.

Важливо знати і тверезо оцінювати наслідки тієї ж євроінтеграції — найяскравішого прояву руху в західному напрямку. Так, це значний вклад у розвиток України, політичний прорив, перспективи великих інвестицій і навіть просто можливість тепер вже офіційно називати себе європейцями. Однак, як би непатріотично не звучали мої слова, ми будемо обтяжувати Захід потребою постійної допомоги. Так вже сталося, що Україна відстає в розвитку навіть від сусідньої Польщі щонайменше на півстоліття. І ще невідомо, що ми зможемо ефективно й достатньо швидко заповнити цю прірву. Євроінтеграція — це не тільки миттєвий скачок у розбудові країни, а й необхідність відповідати стандартам країн Євросоюзу.

З іншого боку ідеї щодо руху на Схід. Через конфлікт з Росією поняття стало завідомо негативним, сформувалося чимало стереотипів, які відбивають бажання в пересічного українця бачити далі, ніж про це розповідається в новинах. Схід — це не тільки негатив і відсталість постсоціалістичних країн, це й мирні країни, які активно реформуються на краще. А також країни Східної Азії — Японія, Китай. Увесь світ купує їхні товари й технології, а нам би зовсім не завадило в них повчитися.

Вибір між Заходом і Сходом зараз, коли Україна незалежна і народ здатен робити вибір, не зазнаючи стороннього тиску, змінить майбутнє країни. Особисто мене цікавить не тільки економічний добробут, а й питання культури. Бо хто знає, наскільки сильних змін вона може зазнати через посилену співпрацю? В даному випадку перевага точно на боці Заходу, тому що там більше цінується самобутність й особиста свобода кожного.

Розглянувши всі наведені аргументи, можна зробити висновок, що майбутнє України — це не географічне спрямування в якомусь одному напрямку. Це скоріше унікальний шлях розвитку, де поєдналися б найкращі тенденції як консервативного Заходу, так і прогресивного Сходу.