Твір на тему: «Наша доля в наших руках»

-1

Чому одні мають усе, а інші — нічого? Чому одні стають успішними, а інші тонуть у річці невдач? Чому одні живуть на повну, а інші просто існують?

Ви скажете: «У кожного своя доля», — і будете мати рацію. Проте, на мою думку, кожен кує свою долю сам. Звичайно, не можна недооцінювати його величність Випадок: хтось із дитинства забезпечений усім, а інший мало не з пелюшок гарує, як віл, щоб дістати хоч би найбільш необхідне для прожиття. Але як народжений у злиднях не приречений бути бідняком, так і син багача не застрахований від складних випробувань на своєму шляху й болючого падіння в чорну бездну розорення та горя.

Людина — господар свого життя. Завжди слід покладатись на самого себе, не сподіватись лише на удачу. Легше всього, звичайно, пливти за течією, склавши лапки, й ні про що не думати, але чи досягнете ви бажаного таким способом? Ні, фортуна, звісно ж, річ непередбачувана: можливо, ви таки зірвете джекпот. Удача усміхається тим, хто вміє чекати. Але чи не краще докласти певних зусиль і досягнути мети самотужки? «Ніколи не буває великих справ без великих труднощів», — говорив Вольтер. Чим завзятіша боротьба, тим приємніша перемога. Життя прекрасне, коли створюєш його сам.

Ніхто й ніщо не б’є так сильно, як життя. За одного битого двох небитих дають. Не важливо, як вдарять тебе, важливо, як ти витримаєш удар, як просуватимешся вперед. Потрібно зрозуміти: життя дає тобі добрячого стусана в спину для того, щоб ти нарешті наважився зробити крок вперед. Тільки так перемагають! Те, що успіх — це випадковість, кажуть лише невдахи. «Щасливчики» ж знають справжню ціну своєму везінню.

Я точно знаю одну річ: якщо справді хочеться щастя, слід за нього боротися. Але не кулаками. Терпінням і працею всього добудеш. Потрібно швидко (або повільно) й впевнено просуватися до своєї мети. Хочеш чогось досягнути — біжи, іди, рачкуй, повзи до нього. Працюй над собою, своїм життям, і тоді результат не змусить тебе чекати.
Поруч зі мною люди сердиті й веселі, багаті й бідні, маленькі й дорослі, рідні й чужі. Прибиральниця в школі, контролер в електричці, касир у супермаркеті… У кожного своя доля. Доля, яку кожен вибирає для себе сам.